Куріння та діти:що може зробити школа
6. Глобальне опитування молоді щодо тютюну
Упродовж квітня-травня 1999 року у Києві було проведено опитування щодо вживання тютюну серед молоді. Опитування проводилося з ініціативи Всесвітньої Організації Охорони Здоров'я та Дитячого Фонду ООН ЮНІСЕФ одночасно у кількох країнах світу. В Україні цю роботу виконував Український Інформаційний Центр із Проблем Алкоголю та Наркотиків (УІЦПАН).
Вибірку становили понад чотири тисячі учнів із 80 шкіл, 12 ПТУ та 8 технікумів м. Києва, вік опитуваних - від 13 до 16 років. Окрім України, участь у проекті взяли такі країни, як Росія (Москва), Венесуела, Китай, Йорданія, Шрі-Ланка та Барбадос. Анкета складалась з кількох частин, які стосувалися різних аспектів, пов'язаних із тютюном. Ставилися запитання про вживання тютюну, знання про нього та ставлення до нього. Піднімалися проблеми пасивного куріння, припинення куріння, поширення протютюнової та антитютюнової інформації, проведення профілактичних робіт у школах тощо. Опитування було конфіденційним, його результати опрацьовувалися у США. Є всі підстави говорити, що результати опитування (див. Таблицю) досить точно віддзеркалюють ситуацію з курінням серед підлітків у Києві.
Таблиця. Деякі результати глобального опитування молоді щодо тютюну у м. Києїві, 1999 рік
|
Всього | Хлопці | Дівчата | Середні школи | ПТУ (1-2 курс) | Техні куми (1-2 курс) | |||
| 8 клас | 9 клас | 10 клас | |||||||
| 1 |
Відсоток тих, хто курив хоча б раз у житті |
77,3 | 84,0 | 69,1 | 69,1 | 73,1 | 81,8 | 92,8 | 85,1 |
| 2 | Відсоток тих, хто курив у віці до 11 років |
24,5 | 34,5 | 11,3 | 28, 8 | 25,4 | 19,4 | 25,9 | 21,5 |
| 3 | ТЕПЕРІШНІ КУРЦІ (хто курить зараз) - відсоток тих, хто викурив одну чи більше сигарет упродовж останніх 30 днів |
41,1 | 46,8 | 33,8 | 27,5 | 36,0 | 46,8 | 71,8 | 56,8 |
| 4 | ЗАТЯТІ КУРЦІ - відсоток тих, хто викурив більше 20 сигарет упродовж останніх 30 днів |
20, 0 | 26,8 | 11,7 | 7,0 | 15,8 | 22,9 | 53,4 | 34,6 |
| 5 | ЗАЛЕЖНІ КУРЦІ - відсоток тих, хто інколи або завжди зранку передусім викурює сигарету чи відчуває, що дуже хочеться курити |
16,3 | 21,0 | 10,6 | 7.8 | 12,8 | 17,6 | 45,0 | 25,4 |
| 6 | ЗАЛЕЖНІ КУРЦІ - відсоток тих, хто викурює шість і більше сигарет на день |
14,6 | 20,6 | 7,0 | 5,6 | 10,1 | 14,0 | 45,9 | 25,8 |
| 7 | Відсоток некурців, чиї батьки НЕ курять |
48,7 | 56,3 | 44,0 | 48,9 | 49,6 | 46,7 | 51,9 | 44,4 |
| 8 | Відсоток теперішніх курців, чиї батьки НЕ курять |
33,6 | 34,8 | 32,5 | 28,4 | 31,6 | 37,2 | 34,4 | 38,7 |
| 9 | Відсоток теперішніх курців, які переконані, що будуть курити за п'ять років
|
12,3 | 13,5 | 9,7 | 12,5 | 12,7 | 10,9 | 15,0 | 9,2 |
| 10 | Відсоток некурців, які вважають, що куріння допомагає людям почувати себе зручно під час свят, вечірок та інших громадських заходів |
39,0 |
44,6 | 36,0 | 48,3 | 32,1 | 31,7 | 47,8 | 38,6 |
| 11 | Відсоток теперішніх курців, які вважають, що куріння допомагає людям почувати себе зручно під час свят, вечірок та інших громадських заходів |
14,5 |
16,2 | 11,5 | 24,8 | 9,9 | 10,4 | 18,8 | 11,2 |
| 12 | Відсоток некурців, які переконані, що сигаретний дим, поширюваний курцями, згубно впливає на всіх інших |
58,3 | 56,4 | 59,8 | 56,1 | 59,3 | 60,7 | 56,3 | 62,1 |
| 13 | Відсоток тих, хто курить і переконаний, що на них згубно впливає дим від сигарет інших курців |
45,0 | 45,3 | 45,1 | 38,9 | 40,8 | 52,9 | 42,1 | 49,5 |
| 14 | Відсоток тих, хто підтримує заборону куріння у громадських місцях |
64,2 | 62,2 | 66,5 | 74,6 | 63,8 | 57,8 | 54,7 | 56,5 |
| 15 | Відсоток некурців, які вважають, що кожен, хто збирається закурити у їхній присутності, має спитатися дозволу |
84,9 | 87,2 | 83,9 | 82,4 | 86,0 | 89,5 | 80,5 | 85,1 |
| 16 | Відсоток некурців, які не дозволять курити у своїй присутності, якщо у них проситимуть на це дозвіл |
56,9 | 56,6 | 57,3 | 58,9 | 58,0 | 54,2 | 41,3 | 54,8 |
| 17 | Відсоток некурців, які хоча б раз на тиждень змушені дихати тютюновим димом у себе вдома |
35,0 | 33,1 | 36,5 | 34,7 | 32,0 | 39,4 | 57,5 | 31,0 |
| 18 | Відсоток тих, хто зараз курить, і змушений хоча б раз на тиждень дихати тютюновим димом у себе вдома |
59,2 | 59,6 | 57,9 | 59,7 | 59,7 | 53,8 | 65,0 | 63,3 |
| 19 | Відсоток тих, хто зараз курить, але хоче на даний момент кинути курити |
58,0 | 65,1 | 45,9 | 48,9 | 50,1 | 55,1 | 78,7 | 67,0 |
| 20 | Відсоток тих, хто зараз курить і хто намагався покласти своєму курінню край упродовж останнього року |
62,3 | 66,7 | 54,6 | 54,5 | 54,8 | 62,4 | 76,3 | 69,0 |
| 21 | Відсоток бажаючих взяти участь у заходах проти куріння |
49,6 | 45,1 | 54,7 | 57,4 | 46,7 | 45,7 | 49,1 | 43,6 |
| 22 | Відсоток некурців, які мають хоча б одну річ з емблемою марки сигарет на ній |
21,7 | 21,8 | 21,5 | 17,8 | 23,2 | 24,6 | 16,0 | 32,9 |
| 23 | Відсоток тих, хто зараз курить і має хоча б одну річ з емблемою марки сигарет на ній |
29,3 | 29,6 | 28,7 | 29,1 | 30,9 | 28,6 | 32,3 | 22,4 |
| 24 | Відсоток некурців, яким представник тютюнової фірми колись пропонував безкоштовні сигарети |
5,5 | 5,8 | 5,4 | 4,5 | 6,7 | 5,4 | 8,8 | 3,2 |
| 25 | Відсоток тих, хто зараз курить і кому представник тютюнової фірми колись пропонував безкоштовні сигарети |
11,0 | 11,5 | 9,7 | 8,0 | 11,2 | 11,8 | 12,2 | 12,3 |
| 26 | Відсоток тих, хто підтримує заборону чи суворе обмеження щодо реклами тютюну |
76,8 | 74,9 | 79,3 | 80,6 | 75,7 | 77,9 | 66,5 | 78,2 |
| 27 | Відсоток тих, хто переконаний, що більшість підлітків їхньої школі курить |
60,3 | 57, 8 | 63,3 | 54,1 | 57, 1 | 60,9 | 78,1 | 72,7 |
6.1. Поширеність вживання тютюну серед молоді
На сьогодні ситуація із вживанням тютюну у м. Києві не досить задовільна: 84% серед хлопців та 69% серед дівчат опитаної вікової групи пробували курити. За цими показниками Україна випереджає усі країни, які взяли участь у дослідженні. Далі йде Росія, у якій пробували курити 67%. На щастя, регулярних курців набагато менше. Тих, хто курив хоча б раз упродовж останнього місяця лише 41%. Тих, хто курить майже щодня, порівняно небагато - 20%. Характерну групу складають ті, хто упродовж життя наповнював легені тютюновим димом раз чи двічі, або викурив всього одну сигарету. Такі підлітки на власному досвіді переконалися, що тютюновий дим насправді неприємний, і більше вони не курять. Їх близько 15%! Таким чином, реально курить невелика кількість підлітків. Але учні переконані, що серед них більшість - курці. На запитання, скільки дітей у їхній школі курить, 60% опитаних відповіли "переважна більшість", а 25% - "приблизно половина". Дані опитування доводять, що регулярно курять 34% хлопців та 14% дівчат, четверта частина школярів взагалі ніколи не курила, більшість же - просто експериментатори. Відразу варто зауважити, що ці цифри не стосуються ПТУ та технікумів, оскільки там регулярно курять 57% та 41% відповідно. Школярі сприймають куріння як явище набагато масштабніше, ніж воно є насправді, і цей факт ще раз засвідчує, що курці агресивно нав'язують нам свою поведінку, а некурці не відчувають себе більшістю, якою вони реально є.
Найпоширеніший вік, в якому починається "знайомство" із тютюном, - 12-15 років. Тих, хто починає курити раніше 11-ти - 25%, причому найбільше таких у молодшій групі опитуваних. Це може бути доказом того, що вік першого досвіду куріння поступово знижується.
Придбати сигарети для підлітків сьогодні не проблема, оскільки попри офіційну заборону продавати тютюнові вироби дітям та підліткам, цього правила зазвичай не дотримуються. Практично нікому з неповнолітніх курців не відмовили продати сигарети, незважаючи на вік - у цьому зізналися 94% опитаних.
Якщо придивитися до того, де саме курять, то можна виявити цікаву закономірність - найчастіше це відбувається у громадських місцях або під час різноманітних заходів. Набагато рідше - у себе вдома або вдома у товариша. Тобто, куріння для підлітків - це, передусім, соціально спрямований процес, курити важливо поруч з іншими, для інших. Одним із факторів, який збільшує вживання тютюну, є алкоголь та наркотики. 37% підлітків, які курять, під час опитування зауважили, що вони справді починають курити більше після вживання алкоголю та наркотиків. Це ще раз підтверджує тезу, що будь-яка робота із профілактики тютюнових проблем обов'язково має звертати увагу на питання, пов'язані з алкоголем та наркотиками.
Вагомий вплив на формування особистості, її поглядів, зацікавлень, цінностей, поведінки здійснює родина. Треба пам'ятати, що великого значення набувають не лише певні цілеспрямовані дії, але й спонтанні події, про що частенько самі батьки забувають.
Щодо куріння, то можна зауважити, що три четвертих з усіх батьків проводять із дітьми бесіди про шкоду куріння. Переважно такі розмови відбуваються з тими, хто вже курить. З тими, хто не знайомий із сигаретою, батьки розмовляють на 20% рідше. Але ж навіть у медицині існує розуміння того, що хворобу простіше попередити, ніж вилікувати.
Проте, як би там не складалося, "цілеспрямоване виховання" існує. А ось про інший бік батьки чомусь забувають, адже їхня власна любов до сигарети також має певний вплив. У 60% підлітків батьки курять. Приблизно у вісім разів частіше курить батько. Дані опитування допомагають прослідкувати залежність між курінням батьків та дітей. Якщо батьки не курять, то ймовірність того, що діти також не куритимуть - у 1,5 рази вища. До того ж приклад батьків-некурців важливішу роль відіграє в житті хлопчиків.
Окрім родини, важливе місце посідає також оточення - ровесники, друзі. І чим старша людина, тим більшої ваги набуває цей фактор. Якщо в колі друзів курять (лише 13% підлітків зазначають, що серед їхніх найближчих друзів немає курців), то й самому почати курити зовсім нескладно. За даними опитування, на пропозицію найкращого друга закурити "так" чи "можливо" відповіли б 35,5% підлітків.
Опитування також торкнулося питання установок щодо куріння.
Близько 70% учнів вважають, що на кількість друзів куріння не впливає, і з віком стає все більше осіб, які поділяють таку позицію. Але, що цікаво, існує переконання: якщо у хлопця-курця швидше більше друзів, аніж менше, то у дівчини, яка курить, усе навпаки. Негативну оцінку отримує й привабливість дівчини із сигаретою (дівчину-курця негативно оцінюють 67% респондентів проти 35%, які дають негативну оцінку хлопцеві). При цьому негативні оцінки щодо зовнішності курців схильні давати саме дівчата. Коли підлітки бачать чоловіка із сигаретою, вони найчастіше переконані, що йому не вистачає впевненості в собі. А ось жінка-курець частіше оцінюється як "дурепа" (такого статусу вона зазвичай набуває в очах хлопців).Отже, для українських підлітків - куріння, швидше, чоловічий атрибут, незважаючи на те, що останнім часом шалених обертів набуває реклама так званих жіночих сигарет і, відповідно, нав'язується стереотип жіночого куріння.
Про групу підлітків, які курять, найчастіше думають, що їм просто нема чого робити. Так відповідають 62% опитаних. З віком такі міркування набувають поширення. До того ж існує переконання, що жити із сигаретою - веселіше (14%), до цієї думки більше схиляються курці, ніж некурці. 10% мають протилежний погляд - із курінням жити нудніше.
Можливо, куріння дозволяє відчути себе комфортніше під час суспільних заходів? 45% стверджують, що в даному випадку різниці між курцями та некурцями немає, 30% кажуть, що куріння навіть заважає, а для 25% відіграє допоміжну роль. Але якщо спроектувати це на площину вікової динаміки, то з'ясуємо, що таке співвідношення не справджується для 8-го класу - а саме для школярів цього віку куріння набуває статусу фактора, який додає впевненості на вечірках. Це один із найвагоміших поштовхів до початку куріння і штучний регулятор поведінки у віці, коли не зовсім розвинені такі механізми як самоконтроль тощо. З віком, тобто з удосконаленням подібних механізмів, а також із досвідом, набутим у ході куріння, ці переконання потроху тануть.
Про шкідливий вплив куріння на здоров'я діти знають. Переважна більшість підлітків у цьому твердо переконані. Але якщо обізнаних та впевнених серед некурців 84%, то серед курців лише 59%. Отже, спрацьовує своєрідний захист, коли курцеві безпечніше думати, що його власному здоров'ю, звичайно ж, ніщо не загрожує. Те ж саме відбувається і з думкою, чи коротше життя курця: якщо "так" впевнено відповідають на це запитання 62% від тих, хто ніколи не курив, то серед курців таких лише 40%.
Окрім того, з думкою, що покурити всього 2-3 роки не зовсім безпечно, погоджуються 60% підлітків.
Було виявлено ще одну цікаву особливість. Для підлітків куріння - явище тимчасове. На запитання, чи будуть вони курити упродовж наступних 12 місяців і за п'ять років, більшість відповіли - "Ні!". Але упродовж наступного року збираються курити 28%, тоді як за п'ять років - всього 21%. Можна підсумувати, що підлітки все ж таки сприймають куріння не як дорослу, а як підліткову поведінку.
6.2. Думка щодо пасивного куріння
Небезпека пасивного куріння - давно відомий та визнаний факт. Але, як з'ясувалося, лише 50% підлітків позбавлені примусового поглинання тютюнового диму у себе вдома. Серед підлітків, які ніколи не курили, 35% вдома мають курців. Це турбує з двох причин. Не секрет, що тютюновий дим провокує або загострює серйозні захворювання у дітей, і шкода від пасивного куріння може бути досить серйозна для тих, хто не курить сам. По-друге, наведені результати ще раз непрямо підтверджують думку, що наявність курців вдома підвищує ймовірність залучення підлітків до куріння. Але обидві ці проблеми практично цілковито ігноруються на батьківських зборах у школах. Поки що, у захисті своїх прав на свіже повітря підлітки можуть покладатися лише на самих себе. Про те, що дим чужої сигарети шкідливий для здоров'я кожного з них, знають більшість хлопців та дівчат - 84%, 50% у цьому навіть не сумніваються, а 60% погоджуються, що в громадських місцях куріння варто заборонити. Три четвертих опитуваних згодні, що кожен, хто збирається закурити у присутності інших, має спитати на це дозвіл.
Але, попри оптимістичні цифри, котрі вказують на небажання підлітків поглинати дим чужих сигарет, реальна поведінка підлітків щодо курців зовсім інша. Коли хтось курить поряд, зовсім невеликий відсоток підлітків (16,5%) вдасться до активного захисту своїх прав (і це незважаючи на те, що більшість не хотіла б, щоб у їхній присутності курили) й попросить припинити це неподобство. Решта, кому це не байдуже, або самі підуть, або будуть мовчки терпіти.
А якщо все ж таки хтось проситиме дозвіл, що підлітки скажуть у відповідь? Не дозволять закурити у своїй присутності лише 57% з тих, хто ніколи не курив, щодо інших, то серед них відсоток "сміливців" ще менший. А якщо врахувати відсутність звички просити дозволу закурити, брак культури відповідати "ні" й традицію куріння саме "на людях", у громадських місцях, то стає зрозумілішим і сам механізм популяризації цього явища. Але , з іншого боку, це могутня зброя для всіх тих, хто хоче жити у чистому середовищі серед здорових людей. Адже якщо курцеві щоразу доводиться просити дозволу закурити, а йому будуть відмовляти, і якщо в громадських місцях не буде заведено курити, навряд чи тоді збільшиться кількість шанувальників сигарет!
6.3. Ставлення до припинення куріння
Попри шалену популярність куріння, виявляється, що це заняття не з приємних, а тому до багатьох, до кого раніше, до кого пізніше, приходить бажання покласти край шкідливій звичці. Причому, близько 62% курців не відмовились би зробити це просто зараз. 62% курців намагалися кинути курити упродовж останнього року, але лише одиниці досягли успіху. 25% повідомили, що вони припинили курити й не курять вже понад 3 місяці. В останньому випадку вирішальним аргументом стало бажання покращити своє здоров'я.
Найважливіший момент на шляху боротьби з курінням - впевненість людини у тому, що вона може це зробити. У тому, що курцеві важко буде відмовитися від тютюну, переконані 35% некурців та 31% курців. Але, з іншого боку, майже 90% курців переконані, що вони можуть кинути курити самотужки, варто лише захотіти. Тобто знову спрацьовує знайомий механізм захисту: так, покласти край курінню важко, але це стосується інших, не мене, у мене вистачить на це сили волі, я все зможу.
Кинути курити дуже часто справді важко. Й важливо людину в цьому випадку підтримати, надати посильну допомогу, допомогти порадою. Припинення куріння - реальна проблема для підлітків. Майже 80% студентів ПТУ бажають позбутися куріння. Але лише невелика частка змогла отримати допомогу. Враховуючи, що в ПТУ некурці становлять меншість, напевно, у цих закладах треба робити ставку не на профілактику, а на програми з допомоги тим, хто прагне кинути курити.
6.4. Про вплив реклами та засобів масової інформації на вироблення ставлення до куріння
Незважаючи на заяви тютюнових компаній, що їхня реклама не спрямована на підлітків, результати опитування доводять протилежне. Практично всі підлітки зауважили, що щити з рекламою сигарет важко не помітити. Хоча пряма тютюнова реклама по телебаченню заборонена, 88% зізнаються, що їм доводилося дивитися спортивні чи інші програми, в яких демонструвалася та чи інша марка сигарет.
Окрім газет, журналів, величезних щитів, існує також і дешевша реклама. Надзвичайно дієвою є реклама, розміщена на промислових товарах. Беззаперечним є той факт, що у кожного є або був поліетиленовий пакет із емблемою марки сигарет. А як щодо інших речей? Виявляється, майже четверта частина опитаних підлітків такі речі має. Причому, найчастіше вони є саме у курців, тому не можна спростувати заяву, що така реклама впливає на бажання підлітків закурити.
Ще один рекламний трюк тютюнової індустрії - роздача безкоштовних сигарет. У майбутньому невеличкі витрати перетворюються на величезні прибутки. Щодо молоді, то 5,5% некурців та 11% курців такий різновид реклами знайомий. Цікаво, що, хоча у Москві куріння має такі ж масштаби поширення, як і в Києві, безкоштовна роздача сигарет підліткам у Росії вдвічі інтенсивніша. Це зумовлено тим, що в Україні законодавчо заборонено поширення безкоштовних сигарет, а в Росії - ні. Отже, обмеження, хоча й у неповному обсязі, мають помітний сприятливий вплив.
Щодо думки молоді з приводу реклами тютюну, то 34% воліли б її обмежити ще суворіше, а 43% наполягають на повній забороні. Сподіваємося, що наші законодавці врахують ці побажання, коли повернуться до обговорення даного питання.
6.5. Внесок шкільної освіти у формування знань про тютюн
Лише трохи більше, ніж 50% опитуваних зазначають, що у школі упродовж цього навчального року мали місце заняття, які стосувалися небезпечного впливу тютюну. Якщо ж врахувати, що курити пробують 77%, то, зрозуміло, обсяг профілактичних робіт у школі мав би бути більшим. До того ж простежується закономірність: з року в рік занять проводиться все менше й менше.
Окрім засобів залякування та розмов про небезпеку, яку приховує у собі тютюн, існують і продуктивніші шляхи. Можна, наприклад, обговорити, чому саме люди курять і що їх підштовхує до цього. Але, на жаль, лише 36% зазначають, що такі розмови проводилися. І знову маємо сумний досвід, коли з віком подібні бесіди набувають все меншого поширення.
6.6. Висновки
Насамкінець хотілося б зупинитися на приємному. Порівняння результатів даного опитування з результатами аналогічного анкетування, проведеного у 1995 році, доводить, що попри різницю у формулюванні запитань, простежується тенденція до зниження поширюваності куріння серед підлітків Києва. Сьогодні підлітки загалом все ж таки більше схильні до здорових рішень, хоча деякі дорослі думають інакше. Ми можемо закріпити й розвинути цю тенденцію. Що ж можна зробити?
1. Головний висновок, якого дійшла світова наукова думка щодо проблеми підліткового куріння, наступний: "Для того, щоб знизити рівень куріння серед підлітків, треба знизити цей рівень серед дорослих". Результати наведеного опитування щодо куріння батьків і куріння в присутності дітей підтверджують цей висновок. Тому рекомендується спрямувати зусилля не лише на підліткові профілактичні програми (бо, як переконує світовий досвід, такі програми зазвичай не є ефективними), а на роботу з дорослими, передусім з батьками та педагогами. Існує закономірність: у школах, де вчителі не курять, учні курять набагато менше.
2. Більшої уваги потребує проблема захисту прав тих, хто не курить. У себе вдома, в шкільних туалетах некурці змушені дихати тютюновим димом. До того ж вони помилково вважають себе меншістю і не вміють відстоювати свої права.
3. Проблема припинення куріння гостро постає перед багатьма підлітками, проте, на жаль, у більшості випадків дорослі ігнорують цей факт. Необхідно використовувати наявні засоби й залучати нові для того, щоб допомогти підліткам звільнитися від згубної звички.
4. Підліткове товариство рішуче налаштоване на прийняття суворіших законів щодо куріння. Це стосується і заборони куріння в громадських місцях, і жорсткого обмеження реклами. Політикам варто врахувати цю думку.
5. Тютюнова індустрія завжди вдається до всіх можливих засобів, щоб залучити дітей до тютюнового рабства. Не зупиняється навіть перед протизаконною роздачею безкоштовних сигарет підліткам, які не курять. Це викриває псевдопрофілактичні дії тютюнових монстрів. Будь-яка співпраця із тютюновими баронами позбавлена сенсу, оскільки в усьому світі немає жодного прикладу, коли б вони підтримували дії, покликані реально знизити рівень куріння.
6. Зрештою, варто ширше використовувати потенціал самих підлітків. Половина з них під час опитування зізналася, що не відмовилася б взяти активну участь у заходах антитютюнового спрямування. Досвід програм, які планували й втілювали в життя самі підлітки, довів, що їхні розробки користуються надзвичайною популярністю. Ці починання варто лише підтримати й надати дітям можливість жити незалежним від тютюну життям.
