Куріння та діти: як захистити права дитини
Повага до поглядів дитини: вільні від диму школа, лікарня, оселя
Стаття 12 Конвенції про права дитини містить один із керівних принципів Конвенції, вона стверджує, що діти повинні мати своє слово у кожному аспекті життя, який їх стосується, в родині, вдома, у школі, у медико-санітарній допомозі, у своїй місцевій громаді і в більш широкому суспільстві.
Дорослі не завжди схильні дослухатися до дітей. Можливо, вони вважають, що діти не здатні скласти свою думку або не володіють достатньою інформацією для формування обґрунтованих поглядів. Найчастіше дорослі ігнорують думки дітей, вважаючи їх незрілими, тобто такими, що не заслуговують на розгляд. Крім того, якщо дітей вислуховувати та зважати на їх думку, то доведеться щось робити, змінювати. Це може не відповідати побажанням чи очікуванням дорослих. Щоб ця стаття Конвенції відіграла роль у повсякденному житті дітей, необхідний обопільний процес: діти навчаються висловлювати погляди, а дорослі вчаться слухати та серйозно ставитись до того, що чують від дітей.
Діти - це люди, а не власність. Батьки називають дитину "своєю", і часто неусвідомлено сприймають її як власність, вони за неї вирішують, піклуються, оберігають, несуть юридичну відповідальність. Однак, для того, щоб інтереси дитини було враховано, щоб із дитини виросла повноцінна і відповідальна людина, необхідно кожного разу не просто думати за дитину, а ставити їй запитання і звертати увагу на її думку, координувати свої дії із бажаннями дитини. Знайти баланс своїх та дитячих інтересів, добробуту і здоров'я дитини непросто.
Для забезпечення реальної участі необхідно попередньо забезпечити повагу до інших прав дитини. Безпечне для життя середовище, вільне від страху несправедливого покарання, а також свобода від експлуатації абсолютно необхідні для того, щоб діти відчули свободу самовираження. Крім того, щоб брати участь, діти мають отримувати інформацію вдома, у школі, а також мати доступ до засобів інформації.
Куріння вдома, у школі, медичному закладі призводить до того, що дитина змушена дихати тютюновим димом. Коли ми питаємо у дітей, чи подобається їм те, що їх батьки курять на кухні, ми отримуємо однозначну негативну відповідь. Діти ще з дошкільного віку дізнаються, що куріння небезпечне, що знаходитися у прокуреному приміщенні неприємно, що хворіти на бронхіти, астму, ГРЗ погано. Однак, у більшості випадків їх думка не може змінити ситуацію.
Звичайно, важливим завданням школи і батьків є надання дітям якнайповнішої інформації про наслідки куріння і змушеного вдихання тютюнового диму. Не тільки шкода для здоров'я, але і положення міжнародних юридичних документів, які захищають права дитини, повинні бути відомі кожному.
В одній з російських шкіл вирішили організувати приміщення для куріння на території школи. Таке рішення не з'явилося б, якби дирекція школи дійсно дотримувалась Конвенції про права дитини. І не лише тому, що будь яке заохочення до куріння шкодить. Якби рішення про організацію місця для куріння в будь-якому закладі, куди мають доступ діти, приймалося по-справжньому за участі дітей, то, перш за все, дітям надали би інформацію:
 | про вплив тютюну на здоров'я курця, |
| про вплив тютюнового диму на тих, хто не курить, але змушений вдихати дим, |
| про поширення диму з відведеного місця для куріння по всіх приміщеннях школи або лікарні, |
| про те, коли і за яких потреб діти, що не курять, змушені будуть заходити в це приміщення для куріння. |
Далі важливо почути думку всіх дітей, незалежно від віку. На цю думку не повинні впливати старші підлітки, які експериментують з тютюном або курці серед учителів. Найкращий спосіб - письмове голосування та аргументація, участь незалежного комітету із батьків, дітей, вчителів при підведенні підсумків.
Діти - ідеалісти, їхня думка часто об'єктивніша і чесніша, ніж думка дорослих, які можуть висловлюватися на користь когось старшого за званням, потурати своїм слабостям, не бажати щось змінювати в житті. Діти із сімей, де не курять, були б проти куріння в школі, бо справедливо бояться шкоди від диму. Діти із сімей курців висловились би за так необхідне їм чисте повітря, адже вони "на власних легенях" відчувають, як неприємно хворіти, як важко дихати в кухні, повній диму.
Куріння батьків, так само як і куріння вдома, спочатку сприймається дитиною як даність, як встановлені й незмінні правила існування в домі. Потім, коли вона росте, хоче щось змінювати. Що готова змінити у своєму житті мама, коли дитина говорить їй: "Я боюсь, що ти помреш, не кури!" або "Мені не подобається, коли та куриш удома"? Батьки можуть віджартуватися, проігнорувати думку дитини, залишитися вірними своїй залежності і звичному укладу життя. Але можуть і почати змінювати світ навколо дитини і разом із дитиною. Така профілактика - одна з найефективніших.
Для того, щоб дитина була насправді захищена від вимушеного вдихання тютюнового диму, крім впровадження вільної від тютюнового диму оселі, необхідно забезпечити вільні від тютюну громадські установи, спортивні й культурні центри, транспорт, робочі місця, пункти громадського харчування.
Право на добробут: не купуйте сигарети, купіть хліба
