Досвід профілактики куріння: заняття, конкурси, клуби
Розділ 1. Шкільна профілактика
Кому вона потрібна
Дорослим. Стурбованим батькам, схвильованим учителям. Вберегти, захистити від всесвітнього зла - ось їхня місія. Адже, врешті-решт, це потрібно дітям! - вигукують дорослі і вводять до навчальних планів профілактичні заняття.
"А я говорю вам: "Хватит! Устал я от этой обузы!" - так реагують на будь-які заняття самі діти-підлітки. Що турбує їх? Як потоваришувати, посісти належне місце в групі, і ще дізнатися - про найвищу гору світу, про те, як кохатися, і що написано у щоденнику сусідської дівчинки, які є види наркотиків і з чим їх їдять. І спробувати - залізти на другий поверх водостічною трубою, покурити з друзями потай від батьків, підсмажити жабу, проїхати на даху електрички.
Підлітковий вік сповнений експериментів. А ми, дорослі, боїмося. Але шкільна профілактика, навіть якщо її здійснємо ми, дорослі з дещо іншими цінностями, має допомогти підліткам пережити період експериментаторства з мінімальним ризиком для їхнього здоров'я й життя зараз та в майбутньому.
Що підлітки знають про куріння та сигарети
Дуже багато. У хлопців та дівчат 11-17 років уся інформація з будь-яких джерел розмаїтим безладдям звалена в голові. Інформація про коня, який помирає від тютюну, лежить там бік у бік із твердженням старшого сусіда про те, що кожен чоловік обов'язково має навчитися курити, і розповідями про столітнього дідуся, який курив усе життя, і з рекламними акціями про "смак Америки". Чимало інформації і міфів, нічим не обґрунтованих тверджень, рекламних статей чи самовиправдань залежних курців.
Водночас вони не завжди знають, що серед їхніх родичів майже завжди знайдеться людина, яка померла від куріння (від раку, інсульту - і багато курила при цьому). Хлопці й дівчата у цьому віці рідко знають, як важко кинути курити. Для себе кожен курець вірить: саме він пограється недовго, а потім кине з легкістю і без жодних проблем.
Що варто робити
Щонайменше, коли від нас цього вимагають навчальні плани чи поклик сумління, можна провести одне заняття в класі. Якщо воно добре структуроване і несе чітке послання, то воно здатне перекроїти деякі уявлення дітей про куріння.
Здається, у Вас склалися добрі стосунки і відверті взаємини з якимось класом. Тоді ви можете зробити дуже багато, проводячи одну чи кілька "довірливих бесід". На уроці або протягом класного часу, розподіливши хлопчиків та дівчат або зібравши всіх разом. Такі бесіди із наведенням прикладів із життя запам'ятовуються надовго, часто це сильний аргумент проти початку куріння. Головне, почати з запитань, що хвилюють самих слухачів. А ці питання треба вміти почути.
Найкращий спосіб щось зрозуміти самому - пояснити це комусь іншому.
Переконання слід закріплювати в діях, неважливо, буде це конкурс плаката чи телефонне опитування. Організувавши з хлопцями та дівчатами цю акцію, ви краще розумітимете один одного, вам стане цікавіше протистояти курінню.
Куріння для багатьох - спосіб увійти в групу. Кращий спосіб вберегти максимум підлітків від куріння - створити престижну і веселу групу, для входження до якої важливо не курити і бути вільним від різних інsтоксикантів, тобто безнаркотичний клуб. Акції, вечірки, відпочинок - усе це тепер обмірковують і реалізовують самі підлітки.
Так від потреб дорослих (уберегти, пояснити) ми поступово перейшли до істинних потреб самих дітей (друзі, цікаво проведений вільний час).
Ми виходимо з того, що...
Під медичне визначення наркотиків підпадають і легальні речовини (алкоголь, тютюн), і ті, котрі заборонені до виробництва та продажу (героїн, марихуана, кокаїн тощо). Спільним для них є те, що всі вони викликають залежність, усі вони потай чи відверто пропагуються, із усіма цими речовинами хтось розпочинає експериментувати у 12-15 років, і, як наслідок, від їх продажу хтось отримує величезні прибутки. Якщо порахувати кількість кримінальних справ і поламаних доль - страшніші наркотики нелегальні. Якщо ж звернутися до медичних наслідків, то від хвороб, викликаних тютюном, за рік помирає більше, ніж від наркотиків, СНІДу, алкоголю, вбивств, самогубств, авто- та авіакатастроф разом узятих. Легітимність наркотику, яким є нікотин у тютюнові, змушує людей ставитися до нього легковажніше, але від цього лише зростають ризики, пов'язані з його споживанням.
Куріння - це ритуальна і символічна поведінка, для якої важливим є очікування ефектів, створюваних речовинами. Для споживачів будь-яких із перелічених речовин (назвемо їх для простоти інтоксикантами) мають значення саме очікування чи уявлення про те, яким чином має подіяти речовина, як людина поводиться під дією даної речовини, а зовсім не хімічні формули чи фізіологічні пояснення. Тобто в цілях профілактики необхідно, в першу чергу, працювати з пронаркотичними міфами та уявленнями, що їх продукує реклама.
Але не лише з цим, а ще й з ритуалом, що супроводжує куріння, а отже, з сім'єю чи групою однолітків, які курять, з тим, як прийнято відзначати свята, проводити вільний час, і що означає для навколишніх відмова від куріння члена спільноти. Ці ритуали важливі, оскільки саме потреба бути прийнятим у світ друзів є причиною того, що підліток долає свою природну фізіологічну огиду до інтоксикантів і намагається долучитися до них.
Чи потрібні для профілактики дослідження і опитування
Іноді вважається, що перед тим, як проводити профілактику в школі, слід знати, скільки в ній курців, хто з них курить у туалеті чи за рогом школи і так далі. І виникає запитання - а НАВІЩО це знати вам? Учителям і дирекції школи часто хочеться застосувати санкції до подібних порушників порядку. Їм результати такого дослідження будуть потрібні для розв'язання зовсім інших завдань, таких, які не мають нічого спільного з профілактикою.
Можна погодитися з наступним: аби приступити до серйозної роботи, дуже важливо дослідити ситуацію, що склалася. І, зрештою, це правильно. Але стосовно куріння ситуація може інтерпретуватися неоднозначно. Скажімо так: ви вважаєте, що 60% старшокласників курять. Для вас це критична ситуація, і всім зрозуміло, що з цим потрібно щось робити. Але самі підлітки на це дивляться по-іншому. Для них це означає, що більшість підлітків курять, а вслід за цим виникає запитання: "А чим я гірший?"
Тому, перш ніж планувати дослідження у межах профілактичної програми, важливо обміркувати такі запитання:
 | які дані Ви хочете отримати? |
| кому і для чого вони потрібні? |
| яким чином Ви можете використати їх в профілактичній програмі? |
| як саме Ви забезпечите чесність відповідей на ваші запитання? |
| чи не зашкодить це дослідження вашим профілактичним завданням? |
З приводу куріння важливо чітко визначити для себе, що ви (і самі підлітки) називаєте "курінням" (те, що вони пробували курити, курять 2-3 сигарети на тиждень, курять регулярно, курять 1 пачку на день, курять затягуючись чи ні). Якщо не уточнити питання, то отримані дані не будуть відображати реальної картини розповсюдженості куріння.
Грамотно проведені опитування, як правило, показують, що регулярно курить меншість учнів конкретної школи, але при цьому самі учні вірять, що курці серед них складають більшість. Ознайомлення учнів школи з реальними фактами дозволить показати, що некуріння - це стиль поведінки більшості. В результаті, заради бажання бути "як усі", багато підлітків можуть вирішити не курити, хоча таке бажання для підлітків не є визначальним, щоб почати курити. Такий підхід отримав назву "соціальної нормалізації".
Але задамося питанням, чому б не довіритися даним тих опитувань, які вже вірогідно проводилися у вашому місті або країні. Реальний зміст роботи майже не залежатиме від того, скільки учнів курить - 25 чи 40%. А якщо Ви пройдете навколо школи після перерви, то побачите, що вибір - курити чи ні - вони роблять щодня. В якості базової інформації цього більш ніж досить. А коли Вам захочеться оцінити, чи вплинули ваші профілактичні дії на реальний стан куріння підлітків, Ви можете з деякою періодичністю підраховувати недопалки на певній території до проведення програми (акції, конкурсу, бесіди) і після неї. Міжнародні дослідження показують: такий примітивний метод оцінювання досить точно відображає зміни рівня куріння.
