Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

Досвід профілактики куріння:  заняття, конкурси, клуби

Розділ 4. Що можна запропонувати підліткам поза навчальною програмою

Ця форма профілактики дуже популярна. Ще б пак, адже нею можна охопити таку величезну кількість школярів різного віку. Добре продуманий плакат, свіжа ідея, вдале оформлення, і ось діти вже озброєні певними дизайнерськими навичками. Крім цього, у школі існує проблема з нестачею візуальних матеріалів з профілактики куріння, і тому новоспечені шедеври (а тим більше від улюблених учнів) завжди до речі. Однак так можна сказати про ідеальний конкурс, коли в результаті виходять дійсно цінні матеріали. Але буває і так, що в момент підбиття підсумків на виставці показувати фактично нічого - перекреслені сигарети, смерть з косою, курець, який помирає. І в самих підлітків це викликає швидше скептичні посмішки. Тому ми пропонуємо при проведенні подібного заходу звернути особливу увагу на два аспекти - технологію проведення конкурсу та підбиття підсумків.

Давайте спробуємо глибше зануритися в ідею проведення творчого конкурсу і подивимося, що криється за цією ідеєю і що ж все-таки потрібно, щоб конкурс відбувся. Як ми вже писали напочатку, всі ідеї, що описуються нами - це не просто фантазії, це реальний практичний досвід. Ми не намагаємося вам пропонувати те, з чим самі не мали справи. І тому, описуючи етапи підготовки такого заходу, ми будемо посилатися на наш власний досвід проведення подібного конкурсу, організованого в рамках кампанії "Кидаємо курити разом" (2002 р.).

Ідея конкурсу і його принципи

Ідея конкурсу дуже проста. Діти активно і творчо залучаються до процесу профілактики власного куріння і разом з цим пропагують припинення куріння серед тих, хто вже курить (без поділу на дорослих і підлітків). Дуже часто підлітку важко усвідомити, що він у змозі вплинути на аудиторію. Але часто буває й так, що підліток виявляється єдиною людиною, яка може вплинути як на ровесника, так і на дорослого, і йому потрібно допомогти, створивши умови для такого впливу. Записка, малюнок, вірш, навіть запитання про намір облишити куріння, звернене до дорослого курця чи підлітка, що експериментує з курінням, матимуть більший вплив, аніж безліч докорів від людини з життєвим досвідом. Таким чином, можна водночас проводити конкурс не тільки плакатів, але й літературних творів: віршів і прози. Тим більше, що чимало малюнків згодом можна буде доповнити влучними підписами. 

Технологія конкурсу

Перше, з чим потрібно визначитися - це кого ви хочете бачити в ролі конкурсантів: будуть це учні старших класів чи молодших, а може, ті й інші. У такому випадку до оголошення про конкурс можна підійти дещо формально, давши попередньо класифікацію можливих типів плакатів щодо профілактики куріння, що, у свою чергу, допоможе визначити змістові рамки для створення плаката.

Ми пропонуємо наступну класифікацію.

1. Плакати, спрямовані на довготермінові наслідки куріння (у Києві можна побачити плакати такого типу, наприклад, "Титаник", "Динозаври"). Такі плакати можуть змусити ще раз замислитися тих дорослих, які вже збираються облишити куріння, але навряд чи вони вплинуть на підлітків, що вважають себе безсмертними. Варто звернути увагу на те, що зображення на таких плакатах сигарети часто служить провокацією куріння, а не навпаки.

2. Плакати, націлені на безпосередні недоліки куріння і переваги некуріння (наприклад, гасло "Поцілуй ту, яка не курить, відчуй різницю" на тлі красивих дівочих губ). Підлітка відштовхує не те, що небезпечно, а те, що викликає в нього неприйняття, навіть відразу.

3. Плакати, спрямовані проти забруднення тютюновим димом (наприклад, "Не курити. Зона роботи легень"). Такі плакати, особливо якщо вони даються не в повчальному стилі, а з використанням гумору, викликають розуміння навіть у курців, що може призвести до поступової зміни їхніх звичок.

4. Реклама некуріння (основна думка - який чудовий світ без тютюнового диму, як ми добре проводимо час тощо). На жаль, рідко вдається донести ідею, що рекламує некуріння (важко рекламувати те, що не можна відчути), тому іноді така реклама перетворюється просто на красиві картинки, де ідею некуріння можна зрозуміти тільки завдяки розповіді екскурсовода по плаката.

Однак якщо обмежитися тільки формальним оголошенням про конкурс, то більшість його потенційних учасників не зрозуміють, що Ви мали на увазі. Якщо вони вирішать брати участь у конкурсі, то сприйматимуть завдання так, як їм пояснили педагоги чи батьки, залежно від того, як вони зрозуміли це самі. Якщо ж Ви хочете підійти до питання про оголошення конкурсу більш відповідально і ґрунтовно, то ми пропонуємо ретельніше відбирати теми, з огляду на вік учасників конкурсу, а також шукати різні підходи до залучення учнів до конкурсу. Наприклад, Ви приходите в клас і проводите підготовчу бесіду, щоб учасники конкурсу зрозуміли, про що можуть бути їхні роботи.

5- 7 клас - ви пропонуєте згадати людей з їхнього найближчого оточення (дядька, дідуся тощо), що курять. Ви запитуєте підлітків, чи подобається їм це? І тільки після цього Ви пропонуєте школярам намалювати своєрідне послання цій людині. Важливо, щоб вони продумали, що ж може вплинути на цю людину, як йому сказати, щоб він облишив курити чи не курив при них. До речі, саме в цих класах можна виявити в такий от спосіб тих підлітків, що у щоденному житті є пасивними курцями вдома. Саме вони могли б стати активістами шкільного руху за повітря, вільне від тютюнового диму.

8-11 класи можуть бути більше зацікавлені в малюванні так званих "антибрендових" плакатів. Бренд у рекламному бізнесі - це концепція рекламування певного товару чи марки, що передбачає основного героя (ковбоя Мальборо, наприклад), основне гасло (Ласкаво просимо до країни Мальборо) і набір візуальних символів. Якщо запропонувати старшокласникам спочатку проаналізувати рекламні плакати, а потім спробувати зіпсувати їх, використовуючи ті самі візуальні прийоми, але з антитютюновим посланням (як це зробили у Швеції, де гасло "Ласкаво просимо до країни Мальборо" розміщене на тлі цвинтаря).

Щоб роботи були дійсно цікавими, потрібно спочатку допомогти учасникам знайти свою ідею. Оформлення змісту ідеї - один зі способів уникнути перекреслених сигарет і інших штампів. Інший спосіб - це формування підтем. Заздалегідь продумайте, які специфічні підтеми ви хотіли б виділити в цих роботах. Приміром, це можуть бути наступні теми:

1. Пасивне куріння вдома
2. Курять дорослі - курять і діти
3. Куріння - важка залежність
4. Школа, вільна від тютюнового диму

Можливі й інші варіанти.

Подібне дробіння на підтеми дозволить підліткам більш чітко уявити напрямок своєї творчості і зосередитися на тій темі, що їм ближча за духом. Адже відомо: "Що в кого болить, той про те й говорить", а в нашому випадку ще й малює. У свою чергу, Ви отримуєте назви номінацій. І, нарешті, таке дробіння дасть зрозуміти хлопцям та дівчатам, що куріння - це не тільки шкода самому собі; існують ще чимало інших проблемних аспектів, пов'язаних з курінням. Але важливо провести тестування щодо формулювання підтем, переконатися, що вони зрозумілі учасникам конкурсу.

Виявляється, що важливим також є і те, як Ви оголосите про відкриття конкурсу. Це може бути подія, організована під певну дату. Наприклад, третій четвер листопада - Міжнародний день некуріння, або 31 травня - Всесвітній день без тютюну. Дуже важливо, щоб інформація дійшла до кожного учня. Використовуйте Ваші внутрішні ресурси і комунікативні структури школи, наприклад, дошку оголошень, шкільну раду чи шкільне самоврядування, класних керівників і вчителів-фахівців (малювання, літератури і мови), особливо товариських школярів, що часто і охоче спілкуються, місця, які особливо полюбляють учні школи. Тоді школярі зможуть одержувати інформацію не тільки по вертикалі - від учителя до учня, але і від своїх однолітків.

Оцінка ресурсів

Важливим аспектом є оцінювання специфічних ресурсів, що існують у Вашій школі. Для цього необхідно дізнатися, насамперед у вчителів малювання, літератури, чи є учні, що можуть активно виявити себе в подібних видах творчості. Можливо, хтось із них відвідує предметні гуртки з цих дисциплін поза школою. Про талановитих і активних школярів (адже в кожній школі є більш-менш активні учні) можуть знати і просто класні керівники, і шкільний актив. Але не перестарайтеся і не перетворіть конкурс (він передбачає добровільність) у зразковий відкритий урок, на якому усі мусять щось виписувати і вимальовувати. 

Слід ретельно продумати і час початку конкурсу. Як вже йшлося, він може бути приурочений до якоїсь певної дати, але в будь-якому випадку нехай у вас, як організаторів, залишиться в запасі тижнів два, так, про всяк випадок. Найкраще, якщо конкурс буде оголошений на початку навчального семестру або чверті, коли за час канікул назбиралося чимало не витрачених емоцій, що добре вкладаються в концепцію будь-якої творчості, до того ж уроків поки що задають зовсім мало і над головою не висить дамоклів меч атестацій і контрольних робіт.

Призи і додаткова мотивація

Основне - не наобіцяти зайвого, чого Ви виконати не в змозі. Цінність призів часто полягає не в їх вартості, а в тім, що вони є символом визнання досягнень.

У кожної людини всередині чимало цікавого, позитивного і, звичайно, безліч емоцій з різних приводів. І саме у випадку творчого конкурсу важливо спиратися не на якісь знання, а саме на уяву, емоції, і саме персональні, а не вичитані чи завчені. А от як "розворушити" їх, це окреме питання. У деяких випадках досить тільки запропонувати щось зробити, наприклад, взяти участь у конкурсі, а конкурс вже сам за своєю суттю припускає якусь боротьбу за визнання. Без сумніву, в душі ми не є прихильниками ідей боротьби або доведення чогось, але вже якщо йдеться про конкурс, то цього не уникнути. Зараз ми ведемо мову про стимули, а конкурс як такий - це вже стимул. Звичайно, і до такого конкурсу можна вжити фразу "Головне не перемога, а участь", але насправді результат конкурсу - важливий для учасника. До речі, про результат: дуже важливо знати, чого Ви очікуєте за формою. Йдеться про те, якого саме продукту, і, що не менш важливо, для чого Вам цей продукт і що Ви потім маєте намір з ним робити. А результатом для Вас може бути наявність візуального матеріалу, який ви потім зможете використовувати у своїй профілактичній роботі.

А зараз приклад з нашого конкурсу. Коли ми його проводили, то точно знали, що після відбору кращих робіт з них будуть зроблені листівки, на яких будуть малюнки учасників і може навіть з відповідними текстами. А ще ми подумали: "Чому б не пообіцяти кожному учаснику конкурсу, який надіслав свою роботу, набір таких листівок?". Припускалося, що їм має бути цікаво, що думають їхні однолітки з цього приводу, і , до того ж, приємно побачити свої роботи в конкретній справі. А щоб Ви не сумнівалися в тому, що одержувати щось - процес дуже приємний, ось вам приклад. Це не стосується конкурсу, але близько до теми. Уже після конкурсу одному з авторів довелося побувати в дуже благополучній школі невеличкого містечка Славутич - останнього пам'ятника Радянському Союзу (за 125 км від Києва). Із собою були різні наклейки з антитютюнової теми. З нагоди місячника здоров'я в школі проходив конкурс шкільної газети на тему куріння. Команда тренерів, які відвідали цю школу, радісно обговорювала виставку робіт, а поряд стояла дівчинка років дев'яти-десяти і, відкривши рота, дивилася на нас, на наше живе спілкування. Ми перекинулися з нею кількома словами про те, чи курять її батьки, і дали їй одну наклейку. Ви ніколи не здогадаєтеся, що вона з нею зробила. Спокійно, для нас це теж був шок: дівчинка поцілувала цю наклейку.

Іноді активістам, які працюють з різними інформаційними матеріалами, здається, що це дрібниці, на які ніхто не звертає уваги. Важко собі уявити, що до подібних речей (наклейок, брошурок, листівок, календариків тощо) можна так ставитись. Хоча досить часто доводиться зустрічатися із вчителями, які в мить розбирають будь-які тематичні прокламації, буклетики і усілякі корисні журнали. А чи тільки вчителі? Якось нам довелось проводити профілактичні заняття в школі, розташованій в сільській місцевості. Ми роздали дітям маленькі квадратні різнобарвні папірці і попросили на них щось написати. Наприкінці уроку до нас підійшло кілька дітей і попросили на пам'ять ще по одному яскравому папірцю. Вони раніше таких не бачили. До чого ми це? Як додаткову мотивацію можна використовувати будь-який дріб'язок. Як кажуть: "Дрібниця, а приємно". А можна просто добре продумати подальший процес використання цих робіт. Усім буде цікаво, що ж відбудеться з їхніми творами мистецтва. Докладніше про це - в останньому розділі.

І ще (життєвий і професійний досвід ніяк не відпускає). Участь у подібному конкурсі молодших школярів, а особливо, якщо які-небудь їхні роботи посядуть призові місця, додає їм відчуття значимості, а іноді й відповідальності за старших. Тому, якщо вам на очі потраплять "послання" від молодших до старших - ви самі переконаєтеся, як це зворушливо. І знову приклад, останній у цьому розділі, який доводить, як часто діти, самі того не підозрюючи, впливають на старших, чи це старші брат або сестра, чи просто доросла людина. Ось випадок, про який розповів один учень. У нього є молодший брат. І от якось цей малюк, замкнувшись у ванній кімнаті, почав слізно благати старшого брата не курити. Свій вчинок він пояснив так: вчителька розповіла йому, що це дуже небезпечно для здоров'я і що від цього можна померти. Старший брат на той час уже не курив, зрозумівши, що це йому ні до чого. Він заспокоїв малого "піклувальника". І, пригадуючи цей випадок, зізнався, що був приємно здивований і зворушений такою турботою з боку братика. Юнак остаточно зрозумів, що не може за таких обставин зневажити хвилювання малого, що відтепер він має стати для нього гарним прикладом некуріння. 

Здається, нам пощастило переконати Вас у тому, що мотивації в дітей хоч відбавляй, головне не розгубити її і не звести нанівець. Продовжимо про конкурс.

Терміни конкурсу і його початок

Ще раз визначили, що нам потрібно, для чого, оцінили наші сильні сторони (наявність геніїв і талантів у школі, заручилися підтримкою вчителів). Залишилося обговорити терміни й оголосити про конкурс.

Терміни. Для школи оптимальний термін - 2 тижні (плюс два тижні про запас). Для наших масштабів ми відвели місяць, але насправді робота приходила впродовж двох. Нам телефонували знову і знову і запитували, чи можна ще надіслати роботи. Ну звичайно, можна. Смішно відмовлятися від шедеврів мистецтва, а такі насправді були. До того ж, ми не бюрократи, що радіють папірцям, у яких зазначено: остаточний термін прийому документів - п'ятниця, такого-то числа і до такої-то години. Завжди будьте готові до того, що хтось не встигатиме і захоче передати роботу пізніше. Тому не поспішайте з оприлюдненням результатів. Залиште для цього тиждень-другий. Але тільки так, щоб не згасити інтерес. Загалом, дійте відповідно до власних відчуттів актуальності. І ось, нарешті, оголошення конкурсу. Звичайно, оскільки в нас масштаб був ОГО-ГО, ми залучили засоби масової інформації, провели прес-конференцію тощо. Але реально можна було б обійтися і прес-релізом. У Вашому ж випадку, якщо ви проводите конкурс у масштабах однієї школи, на етапі оголошення конкурсу не обов'язково залучати пресу. Хіба що по місцевій шкільній радіоточці можна оголосити, що до закінчення конкурсу залишається три, два, один дні. А от якщо ви захочете все-таки спробувати свої сили в роботі з журналістами, то така можливість у Вас з'явиться на етапі проведення підсумкової виставки. Про це - далі. Але рано чи пізно, а підготовчий етап закінчився. До моменту надходження перших робіт, сподіваємося, ви вже розповіли потенційним учасникам, куди вони мають приносити роботи. Вам залишається чекати, ну й готувати реєстраційні форми. Пізніше, коли робіт буде лавина, відсутність реєстраційних форм спричинить додатковий хаос, тому що роботи плутаються, губляться, знову знаходяться тощо. У реєстраційних формах важливо вказати наступне: прізвище, ім'я, вік, школа, клас, тема, назва роботи, її вид (малюнок, вірш, розповідь тощо), можливо, адреса. Ці формальності можна вказати й в оголошенні про конкурс. Тільки заради Бога не пишіть: "Роботи, у яких не вказане те-то й те-то, до участі в конкурсі не допускатимуться", а то доведеться організовувати другий конкурс для тих, хто забув зазначити якісь із реквізитів. Поставтеся до цього процесу творчо і будьте раді кожному, хто виявив ініціативу, а про нюанси поясніть, що це для історії чи просто приємно, коли твою роботу підписують потім твоїм ім'ям, а не так, що це робота невідомого бійця. Хоча, беручи до уваги принцип вільного мистецтва, можна сказати, що мистецтво не знає кордонів і належить народу. Але йдеться про конкурс, і ми якоюсь мірою обмежені цим поняттям. Тому, щоб уникнути плутанини, краще буде вести реєстраційні форми. Однак, є ще одна перевага анонімності, на цей раз для організаторів: тим, хто не залишив своїх реквізитів чи не підписався, не доведеться вручати приз і всяке там обіцяне, якщо воно було.

Підведення підсумків

Ну ось, тепер у Вас зібралося безліч робіт, віршів, прози, малюнків, може, символік тощо. У ході прийому і реєстрації їх Ви вже охали й ойкали з приводу їхньої класності, оригінальності й казали: "Оце так, ось ця робота класна, кайфовий малюнок, драйвовий текст тощо". Але це тільки ваша оцінка як організаторів. Ми ж пропонуємо вам залучити до оцінювання робіт усю шкільну громадськість. Постарайтеся провести загальношкільну виставку, запросити до перегляду й оцінювання робіт батьків. Відкритий конкурс набагато важливіший, ніж комісія із завучів. Існує чудова система загального оцінювання найефективніших плакатів і малюнків. У момент підведення підсумків усім присутнім пропонується поставити одну галочку (хрестик, будь-яку позначку) за роботу, яка вразила найбільше, котру можна було б повісити вдома, у громадських місцях, у місцях для куріння.

І кожному, включаючи вчителів, дається тільки один голос, який не можна віддавати собі самому. І за результатами підрахунку голосів ви зможете відібрати кілька дійсно кращих плакатів-малюнків з кожної номінації чи теми. А щодо об'єктивності оцінювання, то це найбільша кількість суб'єктивних точок зору. Чим більше людей ви залучите до оцінювання робіт, тим вдалішим й об'єктивнішим буде результат.

Ну от, конкурс ніби завершився, роботи відібрані, переможці є. Що далі? Учасники конкурсу зобов'язання виконали? Виконали. Тепер ваша черга. Дістаємо папірці з нашими обіцянками і дивимося. І далі - роздача "слонів". У нашому випадку до обіцяних листівок для всіх і кожного додалися ще й футболки зі специфічною символікою для тих, чиї роботи виявилися найбільш популярними. Можна, звичайно, додатково і дипломи учасникам конкурсу вручити, це теж приємно.

А ось тепер доречно згадати і про роботу з засобами масової інформації. Чому ми взагалі говоримо про роботу із мас-медіа? Ми подібний репортаж використали для оголошення конкурсу, оскільки були зацікавлені у великій кількості учасників. Для вас же найпривабливіше в роботі зі ЗМІ може полягати у тому, щоб звернути їхню увагу на ваш навчальний заклад. До того ж, спілкування з журналістами чи виступ у радіоефірі - великий стимул для самих підлітків. У випадку, якщо ви вирішили співпрацювати зі ЗМІ, Вам краще не повідомляти про початок конкурсу, а анонсувати підведення підсумків конкурсу чи виставки всіх отриманих робіт, тоді представники мас-медіа зможуть зробити фоторепортажі і взяти інтерв'ю в переможців. Тож приготуйтеся до різних провокаційних запитань про користь вашого заходу і про ваше власне ставлення до обраної теми. Якщо ви вирішили працювати з зазначеними структурами, то вас, швидше за все, зацікавлять місцеві районні газети чи спеціальна преса для вчителів. Важливо звернути увагу на те, що районка може виходити щодня, а от періодика для освітян виходить рідше. Отож у випадку зі щоденними газетами досить за тиждень до підведення підсумків конкурсу надіслати їм на факс прес-реліз, у якому буде анонсована виставка робіт із зазначенням місця і часу. На цей захід можна також запросити кореспондентів спеціалізованих журналів для вчителів, тоді матеріал про це ви побачите трохи пізніше, швидше за все тільки в наступному місяці. Ще один безпрограшний варіант, дуже цікавий, корисний і для школи, і для учасників конкурсу, і для його організаторів, хто б це не був, дорослий чи підліток. Це радіо, а точніше, дитяча радіопрограма. Алгоритм дій такий. Якось вранці (дитячі програми звичайно виходять вранці) ви прокидаєтеся і, готуючись до школи, слухаєте радіопрограму. Потім записуєте ім'я ведучого чи ведучої і телефон. Тоді телефонуєте цій людині, розповідаєте про проведений конкурс плакатів і пропонуєте відвідати виставку кращих робіт у Вашій школі. Найчастіше ведучі дитячих радіопрограм із задоволенням йдуть на такий контакт. Правда, їм теж знадобиться час, тому краще з ними домовлятися про це за 2-3 тижні до виставки. 

Подальше використання результатів конкурсу

У результаті гарно проведеного конкурсу ви отримали чимало профілактичного матеріалу для класних уроків і занять. 

Ви виявили хлопців та дівчат, що у житті відчувають чуже куріння як свою особисту проблему. Їм ви можете запропонувати зустрітися після конкурсу, поговорити про те, що може кожен із них і всі разом зробити для захисту своїх прав тих, хто не курить, прав на чисте повітря і повагу.

Крім цього, розповімо, як і обіцяли, про використання результатів. Але спочатку -передісторія. Якось в одному молодіжному клубі, назвемо його "Смугастий будинок", хлопці й дівчата із задоволенням придумали собі серію листівок на антиснідівську тематику. Там було і про толерантне ставлення до людей, що живуть із ВІЛ/СНІДом, і про те, як не заразитися, і взагалі, що важливе, а що ні. Ну от, пораділи листівкам, ідеї - супер, дизайн - вищий пілотаж, професійний фотограф серед клубників знайшовся, (і, до речі, серед учнів вашої школи знайдуться аматори професійної фотографії, а якщо комусь пощастить залучити до цієї справи батьків - просто чудово). Крім цього, дизайнери знайшлися, тоді ще тільки аматори, що наразі реально працюють у рекламному агентстві, загалом, усі отримали кайф. Результат був, а що далі з ним робити, не продумали. Ну от, лежали ці ідеї у фотоальбомі, їх демонстрували друзям, або коли в клуб гості приходили. І лежали доти, поки не настав час готуватися до першого грудня (як відомо, день боротьби зі СНІДом). Однак добре те, що вчасно. З'ясувалося, що до цього заходу готується і чимало державних організацій, такі як, наприклад, Міністерство у справах молоді і спорту чи Центр соціальних служб для молоді. Отож саме цьому центру за три тижні до настання першого грудня терміново знадобилися хоча б які-небудь матеріали такого типу, як наші листівки, і вони їх пустили в тираж. Історія дуже свіжа і повчальна. Пам'ятаєте: якщо земля крутиться, - це комусь потрібно. Так і в нас із вами обов'язково знайдуться ті, кому ваші ідеї будуть не просто до речі, а життєво необхідними. Важливо тільки пам'ятати, що з приводу тютюнової тематики у світі відзначається дві дати: 31 травня - Всесвітній день без тютюну, і третій четвер листопада - Міжнародний день некуріння. До цих днів ви можете організувати виставку вже наявних у Вас робіт, проводити подібні виставки в інших школах, пропонувати кращі роботи як антитютюнову рекламу, випускати календарі, пропонувати готові матеріали зацікавленим організаціям. Зібрати цікаві ідеї та підготувати інформаційні матеріали - справа не з легких. Та у випадку проведення подібного конкурсу ці матеріали у вас будуть. Зате в когось знайдуться додаткові кошти на їх тиражування.

Проведення опитувань населення

Існує простий і дешевий спосіб залучення підлітків до профілактики куріння, як серед однолітків, так і серед дорослих - це проведення соціологічних опитувань. При цьому головне значення має не збір усіх результатів і їх опрацювання (що, звичайно, теж дуже важливо), а те, що підлітки самі в ході опитування дізнаватимуться про реальну ситуацію з курінням. Якщо поставити запитання з профілактичним змістом (наприклад, "Як Ви вважаєте, чи має курець запитати дозволу в навколишніх людей, перш ніж закурити?"), то це матиме певний вплив і на інтерв'юера, і на респондента (тобто того, хто відповідає на запитання). 

Хоча можна проводити такі опитування і серед учнів та вчителів школи, батьків і навіть випадкових перехожих, ми розглянемо тут апробований нами метод телефонного опитування . Цей метод дозволяє одержати більш об'єктивну оцінку (учні, вчителі і батьки не завжди скажуть правду, а людина, що відповідає по телефону, анонімна, і тому в неї менше причин спотворювати інформацію). Крім того, цей метод звичайно безпечний для учнів, на відміну від опитування на вулиці. До того ж, участь у такому опитуванні є для підлітків корисним тренінгом навичок розмови по телефону, впевненості в собі, контактів з незнайомими людьми. Інтерв'юери опиняються в ситуації, коли в них виникає необхідність вибору ефективних стратегій взаємодії з людьми, визначення і закріплення власної позиції. Більшість перерахованих тут переваг стосуються також і інших форм участі підлітків у профілактичних діях. 

Є кілька простих правил проведення таких опитувань. Номери телефонів відбираються випадково. Можна просто довільно набирати підряд цифри, починаючи з будь-якої. Телефонувати можна з 9-ої години ранку до 9-ої години вечора. Респондент має повне право відмовитися від участі в опитуванні на будь-якому його етапі. Інтерв'юер повинний мати аркуш паперу, де записана форма початкового звертання і всі запитання, а також аркуші для заповнення відповідей кожного респондента.

Питання для інтерв'ю найкраще розробити разом з учнями. При цьому потрібно пам'ятати: яким би кумедним це не здавалося підліткам, запитання не мають бути образливими для респондентів, у тому числі курців. Як приклад приведемо форму опитування, що ми вже з успіхом використовували.

Опитування про ставлення до пасивного куріння

Здрастуйте, ми проводимо опитування громадської думки на тему куріння. Можна поставити Вам кілька запитань?

Скажіть, будь ласка, ви курите?

http://www.adic.org.ua/coalition/,  02002, Київ-2, а/с 92