Якщо батьки курять...
Кілька вступних слів
Про те, що куріння шкідливе, знають усі, у тому числі й ті, хто експериментує із сигаретами чи курить уже багато років. Багато хто з них вважає, що це їхній особистий вибір - курити й ризикувати своїм здоров'ям. Якщо навіть припустити (із багатьма застереженнями), що вони дійсно роблять свій особистий вибір, то такого вибору не можуть зробити ті, хто знаходиться поруч із ними, коли вони курять. І якщо навколишні дорослі можуть так чи інакше опиратися чужому курінню, то такої можливості звичайно, немає в дітей, змушених вдихати тютюновий дим, що виходить від дорослих членів родини, особливо від батьків.
Дитяча уразливість до вторинного диму викликає особливу заклопотаність із медичних і етичних причин. Легені дітей менші, і їхня імунна система менш розвинута, що підвищує ймовірність розвитку дихальних інфекційних хвороб й інфекцій вуха, викликаних вторинним димом. Оскільки вони менші і дихають частіше, ніж дорослі, вони вдихають більше шкідливих речовин на кілограм маси тіла, ніж дорослий у той же проміжок часу. Нарешті, у дітей просто менше варіантів вибору, ніж у дорослих. Вони з меншим успіхом здатні залишити заповнену димом кімнату, якщо вони хочуть цього: немовлята не можуть попросити про це, деякі діти можуть почуватися незручно із приводу такого прохання, а іншим не дозволяють піти, якщо вони про це просять.
Але, на жаль, дана проблема часто не усвідомлюється. Мені не раз доводилося розмовляти з батьками, які стурбовані власним курінням, висловлюють намір відмовитися від нього, але при цьому не задумуються про те, як їхнє куріння може вплинути на їхніх дітей. Найчастіше такі батьки говорять, що вони, звичайно ж, не хочуть, щоб їхня дитина курила в майбутньому, тому намагаються не показувати їй поганого прикладу, не курять при дитині, ховаються від неї. Питання про те, як їхнє куріння впливає на здоров'я дитини, звичайно, залишається без відповіді. Те, що відбувається, виглядає як німа сцена. Деякі батьки просто втрачають дар мови. Інші використовують відмовки, що наведені на одній з останніх сторінок даної книги.
Вочевидь, будь-хто із середньостатистичних батьків одержує занадто мало інформації на цю тему, занадто рідко про це згадують ЗМІ, і лише деякі лікарі звертають увагу на цю тему.
Дане видання має на меті ліквідувати наявну прогалину у цій сфері. Хоча дане видання спрямоване, у першу чергу, на шкільного лікаря чи іншого медичного працівника, наведені в ньому дані стосуються не тільки школярів, але й дітей різного віку. Мені хотілося б поговорити з читачем про те, як куріння батьків впливає на здоров'я дітей, буде це куріння до народження чи після нього, наскільки поширена ця проблема, як можна оцінити вплив на дитину тютюнового диму, а також про те, що може зробити медичний працівник у школі, щоб зменшити вплив тютюнового диму на школярів, що може зробити лікар на педіатричній дільниці, що може зробити педагог, стурбований тим, що батьки його вихованців курять. Сподіваюся, що мені вдалося розкрити перераховані питання.
Я також сподіваюся, що наведена в книзі інформація буде зрозуміла для будь-кого з батьків і ця інформація підштовхне батьків, що курять, до повного припинення куріння, а батьків, що не курять, - змусить виявити наполегливість у захисті своїх дітей від тютюнового диму їхніх родичів та інших людей.
Можливо, хтось помітить, що в даній книзі занадто багато посилань на закордонні роботи і занадто мало місцевого матеріалу. Дійсно, більшість солідних досліджень на дану тему було проведено в розвинутих країнах. Однак виявлені в цих роботах закономірності навряд чи відображають специфіку лише тих країн, де вони були отримані. На жаль, багато проблем зі здоров'ям виникає у глобальному масштабі, і хотілося б, щоб заходи для їхнього подолання вживалися негайно, як тільки характер таких кроків стає зрозумілим, у тому числі й у результаті закордонних досліджень, а не тільки після того, як аналогічні дослідження будуть проведені в нас.
Оскільки обговорювана тематика є для багатьох новою і маловідомою, я розраховую на зворотній зв'язок від читачів, на їхні враження про те, що з перерахованих фактів здається найбільш важливим, які з запропонованих дій виявилися в їхній практиці найбільш ефективними.
Ваших реакцій я чекаю за адресою Tatiana_Andreeva@adic.org.ua
Автор,
кандидат медичних наук,
Андрєєва Тетяна Іллівна,
квітень 2003 року
