Якщо батьки курять...
Розділ 2. Від яких факторів залежить міра впливу на дитину примусового пасивного куріння?
Опитування показують, що більшість дорослих, із курцями включно, сходяться на думці про те, що куріння в помешканнях, де живуть діти, потрібно обмежувати. Однак, лише невелика частина помешкань, у яких живуть курці, фактично вільна від тютюнового диму. Це залежить від таких факторів, як наявність у домі дітей, дорослих, що не курять, свідоме обмеження куріння, стадії готовності до змін курильної поведінки, кількість сигарет, що викурюються на день [61].
Основним джерелом тютюнового диму для дітей є їхні батьки, особливо матері. Дослідження свідчать, що ймовірність пасивного куріння для дітей батьків, що курять, у 14 разів вища, ніж для дітей батьків, що не курять. Однак, крім куріння батьків варто також враховувати куріння інших членів родини [18].
Опитування осіб, які працюють з дітьми, проведене у штаті Мічиган (США) [36] показало, що хоча серед працівників курять лише 14%, майже половина з них доглядають за дітьми, що наражаються на вплив тютюнового диму. Цей вплив зазвичай відбувається вдома, тому що куріння допускається в 75% тих помешкань, де живуть курці. А третина опитаних повідомила, що діти, які живуть у домах, де не курять, проте, проводять якийсь час там, де є курці, найчастіше вдома у бабусь чи дідусів.
Для дітей, що різною мірою наражаються на дію тютюнового диму, аналізувався вплив різних незалежних змінних [54]. Виявлено, що діти, які більшою мірою потерпали від примусового куріння, були молодші за віком , проживали в родинах із меншим рівнем освіти батьків, у помешканнях меншого розміру, у великих родинах із меншим рівнем добробуту.
Дослідження, проведене серед американських жінок-військовослужбовців, які мають дітей, показало [56], що щоденний вплив на дитину пасивного куріння мав сильний взаємозв'язок із впливом тютюнового диму на матір. У свою чергу, вплив на матір визначався такими факторами, як проживання разом із курцем, сприйняття матір'ю впливу тютюнового диму як позитивного чи негативного, здатність матері протистояти курцям.
Інше дослідження [66], у якому аналізувався вплив характеристик соціально-економічного статусу жінок на їхню підвладність пасивному курінню, виявило, що єдиним фактором, що дійсно впливав, була освіта. Більш освічені жінки меншою мірою піддавалися пасивному курінню. У зв'язку з цим дослідники зробили висновок про ефективність програм, що інформують про шкідливі наслідки впливу тютюнового диму і про те, які закони про контроль над тютюном можуть знизити вплив тютюнового диму.
Проведене в Італії дослідження [22], що проаналізувало вплив різних факторів на те, чи жінка піддається впливові тютюнового диму, що виходить від її чоловіка, виявило, що жінки, котрі перебувають у шлюбі з курцями, були менш освіченими і мали менш освіченого чоловіка, а також вели менш здоровий спосіб життя, ніж дружини чоловіків, що не курять. Це також підкреслює важливість освіти для подолання проблем, що стосуються примусового пасивного куріння.
Проведене в Китаї дослідження [53] також показало, що жінки, що перебувають у шлюбі з курцями, більше піддаються впливу тютюнового диму не тільки вдома, але й у виробничих і громадських місцях і вживають менше заходів для захисту себе від тютюнового диму. Більш освічені й поінформовані про вплив тютюнового диму жінки виявлялися більш активними в діях, що захищають їх від впливу тютюнового диму.
Аналіз пасивного куріння вагітних жінок залежно від їх власного курильного статусу [37] показує, що жінки, які до вагітності курили самі, виявляються більш імовірними пасивними курцями, ніж ті, котрі ніколи не курили. А ймовірність інтенсивного впливу тютюнового диму на жінок, що колись курили, виявилася майже удвічі вищою, ніж на тих, що ніколи не курили.
Таким чином, дані літератури свідчать, що для зменшення впливу тютюнового диму на дитину необхідно шукати шляхи впливу на поведінку її матері, а також на її уявлення про куріння і вплив тютюнового диму.
Розділ 3. Чи дійсно діти хворіють більше, якщо на них впливає оточуючий тютюновий дим?
