Як допомогти підліткам звільнитися від куріння
Розділ 5. Збір інформації, або Діагностика тютюнової залежності
Уже сама розмова про куріння, якщо вона побудована належним чином, може бути кроком до зміни поведінки курця. Дуже непросто провести межу між діагностичними і лікувальними діями стосовно прихильників куріння.
Перед багатьма фахівцями, що планують надавати допомогу курцям, постає питання: як завести розмову про куріння, якщо сам курець не має наміру її починати? Деякі курці стають агресивними чи ворожими, якщо розмова торкається їхньої тютюнової залежності. У цьому випадку важливо порушити тему куріння без конфронтації і без осуду. Можна також після запитання: «Чи курите Ви?» запитати дозволу обговорити тему куріння, наприклад, у такий спосіб: «Мені хотілося б поговорити з Вами про Ваше куріння. Ви не проти?» Далі у випадку позитивної відповіді доцільним може бути наступне відверте запитання: «Що Ви відчуваєте щодо Вашого куріння?»
Цей метод звертання до теми використовує нейтральне запитання і дозволяє курцю чесно відповісти, не відчуваючи тиску. Таке початкове запитання зазвичай призводить до обговорення занепокоєння курця щодо його куріння й відмови від куріння, і до цієї стурбованості можна згодом повернутися.
Однак ми тут виходитимемо з припущення, що підліток-курець сам звернувся з приводу свого куріння, тобто розмова вже почалася. Більше того, підліток, який звернувся по допомогу, повідомив, що зацікавлений у припиненні куріння чи, щонайменше, хоче про це довідатися докладніше.
Оцінка бажання курця звільнитися від куріння
Досить розповсюдженим у посібниках для професіоналів із припинення куріння є підхід з позицій мультидисциплінарної моделі готовності до зміни поведінки Prochaska&DiClemente [19, 29, 42]. Іноді її називають Моделлю Стадій Змін. Відповідно до цієї моделі [42], у кожен конкретний момент часу курці можуть перебувати в одному з чотирьох станів стосовно припинення куріння: у стадіях дії, готовності, роздумів чи передроздумів. У кожній стадії готовності до зміни курці мають різні потреби, і необхідна різна стратегія з боку фахівця, який надає допомогу.
Ті фахівці, що не використовували цю модель допомоги в припиненні куріння, пропонували однакові засоби впливу, незалежно від готовності курця до змін. Їхній підхід був заснований на припущенні, що будь-який курець, якого знайшли і попросили припинити куріння, фактично так і вчинить. Низький рівень припинення куріння засвідчує: такий однаковий підхід не сприймається багатьма курцями. Ставити завдання домогтися 100% припинення куріння нереально. Фактично це виключає успіх там, де він можливий.
Досвід показує: курці можуть «пересуватися» від однієї стадії готовності до іншої під дією найрізноманітніших причин. При цьому варто пам’ятати, що вони можуть «пересуватися» як у бік більшої готовності до припинення куріння, так і, навпаки, у бік подальшої впевненості в необхідності його продовження. І на ці обидва процеси можна істотно вплинути.
1. Група курців у стадії передроздумів
Згідно з міжнародними даними, близько 40% курців не готові відмовитися від куріння. Проведене американськими дослідниками в Києві в 2000 році дослідження щодо оцінки готовності до припинення куріння на основі випадкової вибірки [30] показало: серед опитаних курців група неготових і тих, що навіть не замислюються над припиненням куріння, становить 56%.
Ці курці не думають про припинення куріння і можуть відкидати будь-які спроби навіть обговорювати цю тему. Вони зазвичай убачають у курінні більше позитивних аспектів, і не мають наміру визнавати недоліки. До жодних служб допомоги такі курці звичайно не звертаються, а якщо і звертаються (під тиском кого-небудь із близьких), то розмову ведуть досить різко, намагаються говорити не стільки про себе, скільки про фахівця або службу, до якої звернулися.
Не готового до відмови від куріння підлітка можна м’яко заохотити до роздумів про його звичку і підказати, що до Вас або інших фахівців можна буде звернутися пізніше, якщо виникне потреба в допомозі щодо припинення куріння. Розмова на цю тему може бути дуже короткою, оскільки ці курці схильні до протидії, і на цій стадії зміни малоймовірні.
Якщо курець не готовий відмовитися від куріння, - читання лекцій, тактика залякування тощо будуть неефективними і, у більшості випадків, можуть навіть призводити до зворотного ефекту.
Підхід у роботі з «неготовими» курцями полягає в тому, щоб заохотити їх обміркувати всі «за» і «проти» їхнього куріння і запропонувати звернутися знову, коли вони будуть готові обговорювати питання про куріння.
2. Група курців у стадії роздумів
Близько 40% курців «не впевнені», тобто в них є подвійне ставлення до власного куріння. Вони замислюються над перевагами припинення куріння, але й бояться його небажаних наслідків. Курці на цій стадії відкриті для обговорення питань про куріння і про його припинення. Мета роботи з «не впевненими» клієнтами полягає у тому, щоб допомогти їм досліджувати їхню звичку, дати можливість зважити всі «за» і «проти» куріння і вирішити, чи є продовження куріння для них важливим у даний момент. Обговорення того, що особливо турбує їх у зв’язку з курінням чи його припиненням, часто виявляє ті бар’єри, для подолання яких може бути запропонована допомога. Це може бути, наприклад, занепокоєння з приводу збільшення маси тіла чи симптомів відміни. «Не впевненому» курцеві потрібен якийсь час для зважування всіх «за» і «проти» куріння, перш ніж аргументи «проти» візьмуть верх.
3. Група курців у стадії готовності до припинення куріння
Тільки 20% прихильників куріння готові до його припинення. Приблизно такі самі результати одержали автори вже згадуваного дослідження [30] у випадковій вибірці у Києві.
Ці курці вирішили почати серйозну спробу припинити куріння. Для них недоліки куріння переважають переваги.
Дана група потребує більш активного втручання з боку консультанта, оскільки саме ці люди при сприятливому результаті взаємодії можуть «переміститися» до групи дії. Їм необхідна інформація про те, що варто робити і чого робити не слід, щоб досягти результату. «Готові» до змін курці потребують специфічної короткої консультації, що допомогла б їм подолати симптоми відміни і фактори, що провокують куріння. Крім того, для них важлива емоційна підтримка, як з боку консультанта, так і з боку близьких їм людей. «Готовий» до змін курець може здійснити кілька спроб звільнитися від куріння, перш ніж він досягне успіху.
4. Група «дії»
Саме на цій стадії курець робить перші зусилля щодо припинення куріння. Час його перебування на цій стадії зазвичай дуже нетривалий, хоча іноді курцю потрібні помітні зусилля для того, щоб не курити протягом кількох місяців.
5. Група «колишніх» курців
Цієї стадії підліток, який поки що курить, має досягти в довгостроковій перспективі. Утримування від куріння всіляко підтримується, спокуса покурити поступово знижується і зникає. Думки про куріння в цих колишніх курців можуть бути частішими чи не дуже, хоча можуть бути ситуації, коли їм хочеться закурити. Тільки пройшовши через стадію колишнього курця, людина може знову обходитися без сигарети, як вона це робила споконвічно.
6. Група тих, які «зірвалися»
Зрив - це повернення до куріння. Після зриву курець може виявитися фактично на кожній з перерахованих вище стадій. Завдання професіонала, який надає допомогу, полягає в тому, щоб допомогти підлітку просунутися якнайближче до можливості відмови від куріння, щоб повторний шлях був пройдений ним у коротший термін.
Олександр Прохоров і співавтори [39] провели дослідження серед старшокласників. Серед 1111 підлітків колишніх чи нинішніх курців у стадії передроздумів виявилися 52,5%; роздумів - 16,0%; підготовки - 7,5%; дії - 13,2%; підтримання стану некуріння - 10,8%.
Цінність даної моделі
Існує безліч переваг об’єднання курців у групи відповідно до їхньої готовності до змін. Це дозволяє максимально використовувати можливості консультанта.
При використанні цього підходу консультант захищений від розчарувань, невдач, що раз у раз повторюються, і може зберігати ентузіазм для допомоги наступним курцям. Оскільки в кожній такій розмові консультанта з курцем стоять більш вузькі і конкретні завдання, аніж припинення куріння всіма і негайно, кожна розмова може стати успішною.
Модель Стадій Змін схожа на двері, що обертаються, з яких можна вийти в одну чи в іншу сторону й водночас можна довго рухатися, не знаходячи виходу. Курець рухається від однієї стадії готовності до іншої під впливом різноманітних внутрішніх і зовнішніх причин. Консультант досягає успіху, якщо допомагає клієнту рухатися по стадіях спочатку в напрямку готовності до змін, до досягнення стану колишнього курця, а потім, в остаточному підсумку, і людини, яка не курить. Усім курцям можна надати допомогу, незалежно від стадії їхньої готовності.
Питання про куріння
Найважливіші питання, які корисно обговорити з підлітком-курцем, перераховані нижче. Обговоримо їх у тому порядку, у якому їх зручно ставити.
Причини припинення куріння
Це питання важливо порушувати одним із перших, тому що воно водночас є ніби мірою визначення готовності до змін і з’ясовує ті проблеми, що виникли в курця.
Якщо підліток не може чітко назвати причини, що змусили його відмовлятися від куріння, то таких причин, швидше за все, немає, і курець, ймовірніше за все, звернувся під зовнішнім тиском. У цьому випадку є сенс обговорити з ним, що йому подобається і що не подобається в курінні, а інші питання відкласти до наступної розмови.
Найважливішими причинами спроб припинення куріння для підлітків є:
а) вартість сигарет;
б) здоров’я;
в) фізична форма;
г) неприйнятний імідж.
Відповідно до проведеного в США дослідження [45], серед школярів, що були піймані із сигаретою і залучені до програми припинення куріння, ті, що бажають почати спробу припинення куріння, найважливішими мотивами назвали такі: занепокоєння з приводу свого здоров’я в майбутньому (73%), хвилювання за здоров’я в даний момент (65%), зовнішній вигляд (59%), витрати на сигарети (52%), фізична форма (51%). Для представниць жіночої статі і тих, у кого виявилося менше друзів-курців, важливим мотивом була також кількісна перевага однолітків, які не курять.
Консультанту потрібно бути готовим до того, що підлітки рідко спроможні самі сформулювати свої проблеми. Для цього можуть бути корисними навідні запитання.
Якщо підліток говорить про своє здоров’я чи здоров’я членів родини, то є сенс після даного запитання обговорити наступні два: про стан здоров’я, фактори ризику і здоров’я родини. Якщо тема здоров’я в зв’язку з причинами припинення куріння не обговорюється, то наступні два запитання можна обговорити пізніше або ж відкласти до наступної розмови.
Колишній стан здоров’я і фактори ризику
Вони можуть бути цікаві консультанту, особливо в тому випадку, коли підліток не цілком упевнений у необхідності звільнитися від куріння. Якщо консультант довідається про проблеми зі здоров’ям у підлітка, що звернувся по допомогу, він може пов’язати цю інформацію або з впливом куріння, або з особливою небезпекою цієї звички саме для даної людини. Це дає змогу мотивувати курця до змін або ж зміцнити його бажання змінитися, що виникло під впливом спілкування з консультантом.
Сімейне здоров’я
Це запитання стосується стану здоров’я членів родини, їхніх хвороб, способу життя тощо. Якщо, наприклад, консультант довідається, що близькі родичі підлітка страждають захворюваннями серцево-судинної системи чи системи органів дихання, це може стати важливим аргументом проти куріння клієнта.
Куріння батьків часто стає фактором, що негативно впливає на здоров’я і звички їхніх дітей. Взаємини підлітка з батьками-курцями нерідко можуть визначати його ставлення до куріння.
Одного разу до нас звернувся молодий чоловік. Серед причин своєї спроби відмовитися від куріння він назвав те, що його дідусь курив усе життя і помер від раку легенів. Така інформація дозволяє консультанту зміцнити бажання юнака припинити куріння. У цьому випадку важливо, з одного боку, допомогти клієнту побачити за окремим випадком загальні закономірності, що підкреслюють зв’язок смерті дідуся з курінням. Для цього можна, наприклад, повідомити, що дійсно, серед усіх хворих на рак легенів 95% складають прихильники куріння. З іншого боку, важливо допомогти підлітку пригадати його взаємини з дідусем, що було цінного в них і що він втратив зі смертю дідуся. Це допоможе підкреслити те важливе і цінне, заради чого людина кидає курити.
Історія початку куріння
Вона може дати неоціненну інформацію гарному консультанту, тому що дозволяє довідатися не тільки про те, у якому віці і як інтенсивно клієнт почав курити, але й про те, які життєві обставини сприяли цьому, і символом чого в той час були сигарети.
Вік початку куріння важливий і для того, щоб одержати уявлення про можливість розвитку вираженої тютюнової залежності. Завдяки Новозеландському дослідженню [47] було встановлено, що відсоток осіб з ознаками залежності від нікотину відрізняється в групах з різним віком початку куріння. Якщо серед усіх 18-літніх курців частка осіб, залежних від нікотину, становила близько 20%, то в групі тих, хто почав курити до 15 років, вона зросла до 56%.
Дослідження груп курців з вираженою залежністю від нікотину підтвердили, що для цих осіб характерний ранній початок куріння.
Результати нашого дослідження [7] засвідчили: серед тих, хто почав курити у віці 10-14 років, частка щоденних курців становила 77%, а серед тих, хто почав курити після 22 років – 65%. Групи колишніх курців і тих, які скорочують кількість випалених сигарет, серед осіб, що почали курити раніше, також виявилися найменшими.
Серед підлітків, що звернулися до нашої служби, мені пригадується дівчина 13 років, яка почала курити, коли їй було 10 років. За три роки в неї сформувався надзвичайно високий рівень залежності, що характеризується нічними пробудженнями, пов’язаними з потягом до куріння.
Тривалість куріння
Вона може сильно відрізнятися. Хтось зіштовхується з проблемами і готовий відмовитися від куріння, ледь встигнувши почати. У деяких підлітків залежність від куріння може виникнути вже через кілька місяців куріння. З іншого боку, майже в кожного з них є приклад якого-небудь родича, що курить уже 30 чи 40 років і ще жодного разу не намагався відмовитися від цього. Але при будь-якому стажі куріння відмова від нього виправдана і дає позитивні наслідки.
Однак варто ще раз підкреслити: припущення, ніби підлітки курять порівняно недовго і тому не мають залежності і не потребують допомоги, зовсім не обґрунтовані.
За матеріалами нашої телефонної служби, у середньому тривалість куріння для осіб, молодших від 18 років, становить 2-3 роки.
Нинішній рівень споживання сигарет
Цей рівень часто відрізняється від початкового, і те, що він змінюється, часто вже є ознакою проблем, які відчуває курець. Кількість сигарет, що викурюються, служить для консультанта індикатором міри залежності від нікотину. Однак варто мати на увазі: кількість викурених сигарет не завжди точно відображає рівень залежності, тому що різні курці отримують з кожної сигарети різну дозу нікотину, залежно від стереотипів куріння.
Для орієнтації можна взяти наступні рівні споживання. До 10 сигарет на день – невисока залежність, від 10 до 20 – середній рівень, понад 20 сигарет на день (пачка і більше) – високий рівень залежності.
Для підлітків, особливо дівчат, часто буває характерною нестабільна кількість сигарет у різні дні. Звичайно вони описують це так: «Якщо я нікуди не йду, я можу викурити дві сигарети на день, а якщо в компанії, то іноді виходить і до десяти». Нестабільність споживання характерна для психологічної залежності чи ситуаційно зумовленого куріння. Фізична залежність від нікотину в цьому випадку менш виражена.
Ті, хто звертається по допомогу з приводу припинення куріння, нерідко вимовляють характерну фразу: «Тепер уже курю ... сигарет» чи щось схоже. У цьому випадку консультанту необхідно перепитати, що ж було раніше. В окремих випадках клієнт може відповісти, що донедавна він курив менше. У більшості ж випадків йдеться про те, що курець скорочує кількість випалених сигарет. З цього приводу можливий ряд коментарів.
По-перше, загалом більш виправданим є різке припинення куріння, ніж його поступове скорочення.
По-друге, за даними звернень до нашої служби, усі, хто намагався скорочувати споживання, звичайно доводили його до 5 сигарет на добу, а подальше зменшення їх кількості виявлялося неможливим.
По-третє, спроби зниження рівня споживання згадувалися лише тими нашими клієнтами, хто відрізнявся невисоким рівнем залежності (викурював першу сигарету не раніше сніданку).
Рівень залежності від нікотину
Він здається пов’язаним зі стажем і інтенсивністю куріння. Однак усе не так просто. Іноді люди, що курили чимало років і дуже багато сигарет у день, позбуваються куріння порівняно легко; в інших випадках, навпаки, залежність від нікотину розвивається досить швидко.
В уже згадуваному дослідженні [39] відзначено, що серед курців старшокласників 18% мали виражену залежність від нікотину, 45% мали помірну залежність і 37% залежності не мали. Також був виявлений взаємозв’язок між рівнем залежності і стадією готовності до припинення куріння. У тих, хто знаходився в стадії передроздумів, рівень залежності виявився значно вищим, ніж у тих, хто перебував на стадії роздумів чи підготовки до припинення куріння.
Про залежність від нікотину може йтися, якщо впродовж 12 місяців мають місце не менше трьох з перерахованих нижче критеріїв.
 | Толерантність до ефектів нікотину, тобто потреба в більш високих дозах нікотину для досягнення бажаного ефекту. |
| Симптоми відміни після утримування від куріння чи зниження споживання нікотину. |
| Споживання протягом тривалішого часу чи у більшій кількості, аніж планувалося. |
| Великі витрати часу на придбання чи споживання тютюну. |
| Споживання, що призводить до скорочення важливих соціальних, рекреаційних чи професійних видів діяльності. |
| Тривале бажання чи безуспішні спроби скоротити споживання. |
| Продовження споживання, незважаючи на обізнаність про шкідливі наслідки. |
Нерідко виникає запитання: наскільки доречні уявлення, сформовані в процесі роботи з дорослими пацієнтами, для того, щоб звернутися до проблем підлітків-курців? У зв’язку з цим у Монреалі було проведене фокус-групове дослідження [33], взяти участь у якому були запрошені старшокласники-курці віком 14 - 17 років. Обговорювалися стереотипи куріння, відчуття і почуття в процесі куріння й у випадку, якщо воно заборонене, фізичні і психічні компоненти потягу, фізичне, психологічне і соціальне значення того, що означає «бути на гачку», «бути залежним», а також бажання і спроби кинути курити. Учасники охоче визначили свій стан як залежність і описували її в термінах «потреба курити», що відчувається як порожнеча в грудній клітці чи в крові, а іноді як особливе відчуття. Потяг покурити часто описувався як ситуаційно зумовлений і такий, що асоціюється з голодом. Учасники використовували фактично всі відчуття з запропонованої їм шкали за винятком відчуття смутку й депресії у стані відміни нікотину. Для підлітків порівняно з дорослими додатково мали значення такі поняття як стрес і апетит.
Щоб оцінити ступінь залежності від нікотину, консультант може поставити клієнту наступні запитання [11].
| Через який час після пробудження Ви викурюєте першу сигарету? |
| На який максимальний проміжок часу Вам удавалося припинити курити? |
| Чи відчували Ви які-небудь неприємні відчуття після припинення куріння? |
| Коли Ви припиняли курити, чи вплинуло це на Вас якимось чином? |
Питання про час викурювання першої сигарети виявляється найбільш інформативним. За даними нашої телефонної служби, з часом викурювання першої сигарети узгоджувалася інформація і про кількість сигарет, що викурюються впродовж дня, і результати наведеного нижче тесту Фагерстрема.
Для тих, хто повідомляв, що викурював першу сигарету вночі (бажання закурити змушувало його прокинутися), середня кількість сигарет у день становила понад 25, тест Фагерстрема - 7 чи більше.
Для тих, хто викурював першу сигарету відразу після пробудження, кількість сигарет становила 20-25, тест Фагерстрема - 6-7 балів.
Якщо перша сигарета викурювалася перед сніданком, то всього їх було в середньому 20 штук, за тестом Фагерстрема результат становив 5.
Якщо перша сигарета викурювалася після сніданку, то впродовж дня споживалося менше 20 сигарет і за тестом Фагерстрема результат складав 4-5 балів.
Напівкількісна оцінка
Тест Фагерстрема широко використовується у світі для оцінки нікотинової залежності. Він носить ім’я шведського вченого, що його розробив. Цей тест дозволяє одержувати напівкількісну оцінку нікотинової залежності. Він складається з наступних запитань.
Коли Ви тягнетеся за сигаретою після пробудження?
Впродовж 5 хвилин – 3 бали
Від 6 до 30 хвилин – 2 бали
Від 31 до 60 хвилин – 1 бал
Більше ніж через 60 хвилин – 0 балів
Чи важко Вам утриматися від куріння в тих місцях, де воно заборонене?
Так – 1 бал
Ні – 0 балів
Від якої сигарети Вам було б найважче утриматися?
Від ранкової – 1 бал
Від наступної – 0 балів
Скільки сигарет на день Ви викурюєте?
До 10 - 0 балів
від 11 до 20 - 1 бал
від 21 до 30 - 2 бали
понад 30 - 3 бали
Коли Ви більше курите – вранці чи впродовж дня?
Вранці – 1 бал
Впродовж дня – 0 балів
Чи курите Ви під час хвороби, коли Ви повинні дотримувати постільного режиму?
Так – 1 бал
Ні – 0 балів
Після цього підраховується сума балів і визначається рівень нікотинової залежності клієнта:
0 – 3 бали – низький рівень залежності. При припиненні куріння основну увагу варто приділяти психологічним факторам. Препарати заміщення нікотину варто використовувати тільки при явному бажанні курця це робити.
4 – 5 балів – середній рівень залежності. Використання препаратів заміщення нікотину дуже бажане, хоча при небажанні курця їх використовувати консультанту не слід наполягати на їхньому застосуванні.
6 – 10 балів – високий рівень залежності. Різка відмова від куріння може викликати досить неприємні відчуття в організмі. Справитися з цими відчуттями допоможуть препарати заміщення нікотину, хоча не варто покладатися винятково на їх дію.
Нерідко при застосуванні даного тесту клієнтам складно відповісти на деякі запитання, головним чином ті, котрі стосуються розподілу сигарет у часі. Їхнє куріння стає настільки автоматичним, що якісь його деталі не усвідомлюються. Крім того, деякі курці недооцінюють, наскільки часто вони тягнуться за сигаретою. Запитуючи про поточне споживання консультант може запропонувати клієнту вести щоденник куріння протягом кількох днів наступного тижня, щоб уточнити стереотип куріння і найважливіші причини щоденного куріння. Це дає змогу курцю уточнити фактори і приводи, що схиляють до куріння, й обміркувати альтернативи чи заміну для куріння в цих ситуаціях.
Щоденник може бути запропонований і в тому випадку, якщо при оцінюванні рівня залежності були отримані суперечливі результати, коли необхідно уточнити структуру психологічної залежності від куріння. Це частіше стосується дівчат.
Щоденник може виглядати так:
| Дата | Час | Настрій | Ситуація | Ступінь бажання закурити | Заміна |
Досить часто клієнти, навіть готові до припинення куріння, чинять опір у відповідь на пропозицію вести такий щоденник. Однак щодо підлітків даний інструмент зазвичай працює непогано. Я звичайно спочатку ставлю запитання: «Ви коли-небудь вели щоденник?» Дотепер практично завжди у відповідь я чула: «Я й зараз його веду». Тоді пропозиція вести щоденник куріння сприймається зовсім природно.
Попередні спроби відмови від куріння
Інформація про попередні спроби відмови від куріння є цінною як для консультанта, так і для самого клієнта. Наявність і кількість таких спроб свідчить про рівень серйозності наміру клієнта звільнитися від куріння.
За нашими даними, чим сильніше виражена залежність від нікотину, тим значнішу частину становлять ті курці, що робили більше трьох спроб відмовитися від куріння. Це може засвідчувати, з одного боку, те, що в курців з вираженою залежністю більша ймовірність виникнення проблем, пов’язаних з курінням, що спонукає їх до наполегливіших спроб припинити куріння. З іншого боку, виражена залежність від нікотину зменшує ймовірність успіху таких спроб, тому доводиться вдаватися до них знову й знову.
Важливою також є інформація про те, що не вдавалося в ході попередніх спроб. Це дозволить довідатися про характер залежності від куріння саме в цього клієнта.
Наприклад, підліток може повідомити про те, як у нього при спробах відмовитися від куріння з’являвся синдром відміни нікотину. Найчастішими його симптомами є наведені нижче. У дужках зазначена частота прояву даних симптомів (зарубіжні дані).
| тривога (87%) |
| розлади сну (84%) |
| дратівливість (80%) |
| нетерплячість (76%) |
| труднощі з концентрацією уваги (73%) |
| непосидючість (71%) |
| потяг до тютюну (62%) |
| голод (53%) |
| кишкові та шлунково-кишкові проблеми (33%) |
| головні болі (24%) |
| сонливість (22%) |
У підлітків, що брали участь у програмах припинення куріння на базі навчальних закладів [44], оцінювали поширення і виразність симптомів відміни нікотину. Найчастішим симптомом є сильний потяг закурити, що спостерігався в 60% випадків, дратівливість відзначалася в 51%, труднощі з концентрацією уваги – у 41%.
Але дуже важливо, щоб обговорення питання про минулі спроби мало позитивний характер, тобто, щоб увага зосереджувалася не на тому, що не вдалося, а на тому, які позитивні уроки вдалося отримати, що можна використовувати в майбутніх спробах.
Використання медикаментів
Ця інформація чимало говорить консультанту і про те, з якими захворюваннями вже зіштовхувався його клієнт, і про те, як він ставиться до регулювання свого настрою хімічними засобами, якщо такі клієнтом уже вживалися. Нерідко підлітки, що вдаються до медикаментів у випадку незначних недуг, схильні вживати сильнодіючі медикаменти чи легальні і нелегальні наркотики.
Корисно також обговорити досвід використання медикаментів при попередніх спробах припинення куріння.
Потреби, що задовольняються за допомогою куріння
Для оцінки структури залежності можуть використовуватися опитувальники. Нижче наведений один з них, розроблений Національним стратегічним центром куріння і здоров’я міста Далласа (США).
Кожне запитання має свій номер, а відповідь оцінюється в балах у такий спосіб :
| завжди - 5 балів; |
| часто - 4; |
| при нагоді - 3; |
| зрідка - 2; |
| ніколи - 1 бал |
Результати відповідей на кожне запитання заносяться до таблиці, у якій відповідь повинна знаходитися під номером запитання.
- Курю, щоб зняти втому (ви зрозуміли: завжди - 5 балів, часто - 4 бали тощо).
- Маніпуляції із сигаретою при курінні для мене справжнє задоволення.
- Куріння приємне, при ньому відчуваю розслаблення.
- Закурюю, коли злюся.
- Якщо сигарет немає, я сам не свій, доки не дістану їх.
- Курю автоматично, не замислюючись.
- Курю тому, що це підбадьорює мене, додає впевненості у собі.
- Певне задоволення від викуреної сигарети я одержую вже в момент прикурювання.
- Куріння створює приємне відчуття.
- Закурюю, коли почуваюся недобре чи коли вибитий із колії.
- Чітко усвідомлюю хвилини, коли не курю.
- Закурюю вже нову сигарету, коли попередня ще жевріє в попільничці.
- Курю, щоб поліпшити настрій.
- Приємно спостерігати за димком із моїх вуст і від сигарети.
- Люблю закурювати, коли відчуваю задоволення і розкутість.
- Обов’язково повинен закурити, коли пригнічений, засмучений, подавлений, коли хочеться позбутися неприємностей і турбот.
- У хвилини, коли не курю, відчуваю голод за сигаретою.
- . Хоча й усвідомлюю, що в роті в мене сигарета, але не пам’ятаю, коли я закурив.
| 1 | 7 | 13 | |
| A | |||
| 2 | 8 | 14 | |
| B | |||
| 3 | 9 | 15 | |
| C | |||
| 4 | 10 | 16 | |
| D | |||
| 5 | 11 | 17 | |
| E | |||
| 6 | 12 | 18 | |
| F |
Відверто відповівши на всі запитання і проставивши оцінки в балах від 1 до 5, зробіть підрахунок
суми відповідей на запитання:
a. 1+7+13 - відображає причини, що змушують курити;
b. 2+8+14 - оцінює маніпуляції з сигаретою;
c. 3+9+15 - показник приємного розкріпачення, відображає зв’язок куріння з позитивним емоційним станом;
d. 4+10+16 - відображає зниження внутрішнього напруження, спрямованість куріння на подолання негативних емоційних станів;
e. 5+11+17 - засвідчує велике бажання закурити, психологічну залежність від сигарети;
f. 6+12+18 - оцінює звичку, так зване рефлексне куріння.
Отже, окремі суми можуть становити від 3 до 15 балів. При цьому варто знати, що сума 11 балів і більше повинна насторожувати. Результат від 7 балів і вище вважається позитивним.
Залежно від переважаючих компонентів тютюнової залежності зусилля подальших заходів впливу доречно спрямовувати на ті чи інші потреби курця.
Якщо підвищеними виявляються значення показників «c» чи «d», це може відображати підвищену стресову насиченість, негативний афект (тобто негативні емоції високого рівня напруженості), і в цих випадках доречним і найбільш ефективним [51] виявляється підтримувальний стиль консультування . Навпаки, при низьких значеннях цих показників доречніше зробити акцент на тренінг навичок поведінки , спрямованої на припинення куріння. В осіб з високим рівнем стресу тренінг навичок варто вводити лише після виражених симптомів відміни нікотину.
Емоційні проблеми в курців можуть бути зумовлені не стільки відхиленнями в їхньому психічному здоров’ї, скільки коливаннями концентрації нікотину в крові, тому призначення нікотину у вигляді препаратів нікотин-замісної терапії (НЗТ) може сприяти лікуванню емоційних проблем.
Хоча виражені емоційні проблеми можуть бути дуже характерними для підлітків на тлі куріння, використання НЗТ повинно бути в цьому випадку більш обережним, аніж в інших вікових груп.
Високий показник «e» відображає виражену залежність саме від нікотину, тому першочерговим заходом у цьому випадку є використання препаратів для нікотин-замісної терапії.
При високому показнику «b» важливі для курця маніпуляції із сигаретою можуть бути замінені іншими мануальними й оральними об’єктами.
При вираженому рефлексному курінні , що супроводжується високими значеннями показника «f», деякими дослідниками засвідчена ефективність методики «швидкого куріння», коли курцю пропонується після консультації пройти серію із шести годинних сесій, протягом яких учасник повинен вдихати дим сигарет кожні шість секунд і зупинятися, коли він відчує себе занадто погано для того, щоб продовжувати. Мета методу полягає в тому, щоб виробити негативне обумовлення, пов’язане з процесом куріння [51].
За нашими даними, цей показник досить рідко виявляється переконливим. У цих випадках я рекомендую продовжувати заповнення щоденника куріння і реєструвати відчуття, пов’язані з кожною сигаретою.
Що курцю подобається в курінні і що не подобається
Це запитання допоможе з’ясувати, які вигоди клієнт пов’язує з курінням. Ігнорування питання про цінність куріння для клієнта часто є причиною безуспішності спроб консультанта допомогти підлітку відмовитися від куріння. Саме обговорення того, що клієнту подобається в курінні, дозволяє консультанту знайти з ним спільну мову.
Консультанти часто не усвідомлюють тих переваг, які клієнти вбачають у курінні. Отже, вони не до кінця розуміють мотивацію клієнта до куріння. Клієнти самі можуть навіть не усвідомлювати, чому вони курять: залежні курці зазвичай не пригадують тих причин, через які вони почали курити, як не знають і тих, через які продовжують. Навіть за цих обставин консультант може допомогти клієнту зрозуміти, які переваги він отримає від припинення куріння, якщо перед тим разом із клієнтом обговорить переваги його куріння.
Переваги куріння, які суб’єктивно відчуває курець
Курці можуть відчувати емоційні, психологічні, соціальні переваги куріння.
Емоційні переваги:
| досягнення приємного чи розслабленого настрою; |
| стримування негативного настрою: зменшення тривоги, напруженості. |
Психологічні переваги
Паління допомагає клієнту справитися з такими явищами, як:
| відчуття складності при контактах з людьми; |
| соціальна напруженість; |
| нудьга; |
| труднощі взаємин; |
| уникнення складних ситуацій; |
| стрес. |
Соціальні переваги:
| задоволення від суспільної діяльності; |
| відчуття себе частиною колективу; |
| установлення дружніх взаємин. |
Занепокоєння з приводу куріння
Тему занепокоєння також корисно буває обговорювати не з тих позицій, як це бачить консультант, а з позицій клієнта. Консультант може запитати клієнта про те, що його турбує у зв’язку з курінням.
«Розкажіть мені, чи турбує Вас щось у зв’язку з тим, як куріння впливає на Ваше здоров’я чи інші сфери життя...»
Плюси і мінуси відмови від куріння
У клієнта може бути безліч побоювань у зв’язку з відмовою від куріння: від симптомів відміни до збільшення маси тіла. Розпитування клієнта про переваги відмови від куріння дозволяє йому усвідомити важливість цих переваг, а консультанту оцінити точність знань клієнта про куріння. Консультант також може виявити важливі «білі плями» у знаннях клієнта.
Прикладами переваг можуть бути наступні:
| Покращиться стан здоров’я. |
| Покращиться смак їжі. |
| Поліпшиться нюх. |
| Будуть зекономлені гроші. |
| Покращиться ставлення до себе. |
| Одяг, подих будуть свіжішими. |
| Можна буде перестати турбуватися щодо припинення куріння. |
| Можна буде не турбуватися з приводу того, що через тебе інші зазнають впливу тютюнового диму. |
| Можна буде не турбуватися про те, що залишиш десь запалену сигарету. |
| Поліпшиться фізичний стан. |
| Буде простіше справлятися з фізичною роботою. |
| Зменшиться кількість зморшок, старіння шкіри. |
Підтримка і перешкоди
Вочевидь, клієнт може відчувати, що куріння шкодить його життю і здоров’ю, що йому давно настав час розлучитися зі згубною звичкою, але на цьому шляху можуть бути перешкоди.
Нерідко таким фактором є куріння членів родини. Наявність курців у квартирі чи там, де людина часто буває, істотно ускладнює процес відмови від куріння.
Підлітки, що курять підпільно, можуть потерпати від куріння батьків удома. Ті ж, хто не приховує свого куріння, приречені на регулярні моралі-повчання на тему припинення куріння від старших членів родини, які самі при цьому продовжують курити у квартирі.
Однак важливо, щоб консультант допоміг клієнту замислитися не тільки над перешкодами на шляху до звільнення від куріння та над способами їх подолання, але й над моментами, що можуть слугувати джерелом підтримки. Нерідко з’ясовується, що коли зацікавлено запитувати клієнта, до яких людей він міг би звернутися за підтримкою в процесі звільнення від куріння, це призводить до несподіваних результатів. Клієнт раптом усвідомлює, які особливості його стосунків з людьми, чого йому не вистачає в цих взаєминах, що йому хочеться змінити, щоб відчути себе щасливішим.
Таким чином, тема куріння, як, власне, і будь-яка інша тема, пов’язана зі способом життя людини, може стати поштовхом до чергового витка особистісного зростання, до усвідомлення людиною власної індивідуальності, до подолання тієї вікової кризи, у якій на даний момент може перебувати клієнт-курець.
Запитання, що ставляться клієнту для оцінки перешкод і джерел підтримки, можуть бути такими:
| Хто може допомогти Вам відмовитися від куріння? |
| Хто у Вашому оточенні може підтримати Вас після припинення куріння? |
| Чи відчуваєте Ви, що Вам потрібна допомога інших, щоб позбутися куріння? |
| Чи існують люди, що ускладнюють Вам процес відмови від куріння? |
| Що заважає Вам кинути курити? |
| Що може зробити відмову від куріння важкою? |
Розділ 6. Що можна порекомендувати підлітку, який має намір припинити куріння
