Як допомогти підліткам звільнитися від куріння
Розділ 8. Фармакотерапія тютюнової залежності
Наскільки дієві медикаменти
Можливо, читач, відкривши цей розділ книги, сподівається знайти тут кілька чудодійних засобів, які можна застосувати для припинення куріння. Прагнення знайти для себе магічну таблетку і віра в те, що лікар може призначити щось таке, що виправить наслідки тривалого варварського поводження з власним організмом, - це характерна риса менталітету чималої частки жителів країн колишнього Радянського Союзу.
Імовірність успіху, тобто відсоток тих, хто не куритиме через півроку чи рік, при застосуванні наявних препаратів, якщо вони не поєднуються з іншими заходами, дуже невисока. З погляду ефективності, усі препарати для лікування тютюнової залежності можна розділити на дві великі групи. Перша група – це широко використовувані сьогодні у розвинутих країнах препарати, щодо яких проведені серйозні дослідження ефективності (що почасти й зумовлює їх високу вартість). Їх ефективність оцінюється порівняно з плацебо (плацебо – нешкідливий препарат, який не має специфічної дії.) на різних термінах з моменту відмови від куріння і, наприклад, через рік може становити 10-20%.
Розвиненому читачеві, що бажає одержати найсвіжішу інформацію щодо визнаних у міжнародній практиці препаратів, можна порадити звернутися до інтернет-ресурсу www.treatobacco.net. Щодо російськомовних джерел, то можна звернутися до вже згадуваної книги «Помощь курильщикам в прекращении курения. Практическое руководство для работников здравоохранения» [1].
Друга група – препарати, що звичайно не згадуються в міжнародних документах, але які можна знайти в аптеках пострадянських країн. Вони доступніші за ціною, але стосовно цих препаратів не вдається знайти жодних даних про науково обґрунтовану оцінку їхньої ефективності. Отже, у нас немає ніяких підстав вважати, що ця ефективність може бути вищою, ніж названі 10 чи 20%.
Однак оптимістичним фактом є те, що ефективність може підвищуватися при одночасному використанні різних методів припинення куріння.
Якщо курець хоче успішно кинути курити, надзвичайно важливі особиста мотивація і переконаність. Ця ситуація, безперечно, відрізняється від деяких інфекційних захворювань, при яких вакцинація і застосування ефективних ліків забезпечує достатнє і повне лікування, незалежно від особистих знань чи переконань.
Чимало прихильників нікотину хотіли б, щоб із курінням було так само, і наполегливо шукають магічне лікування, яке б зняло з них необхідність брати на себе відповідальність за важке завдання зміни своєї поведінки. Можливо, найважливішим елементом успішного припинення куріння є визнання курцем того, що він сам повинен здійснювати контроль над змінами.
Але наразі існують фармакологічні засоби, що реально підвищують шанси на успіх при серйозній спробі кинути курити.
Кому варто призначати медикаментозні засоби для лікування тютюнової залежності
Кандидатами на призначення фармакотерапії варто вважати всіх курців, що викурюють понад 10 сигарет за день [46]. Це практично всі курці, що намагаються припинити куріння, за винятком особливих груп. При призначенні фармакотерапії особливої обережності вимагають [48]:
 | особи, що мають медичні протипоказання; |
| особи, що викурюють менше 10 сигарет за день; |
| вагітні і жінки, що годують груддю; |
| курці-підлітки. |
Таким чином, підлітки, що намагаються звільнитися від куріння, не входять до групи тих, кому медикаментозне лікування призначається в першу чергу. Хоча деякі посібники допускають застосування для підлітків НЗТ, однак усі вони вимагають при цьому ретельного медичного обстеження, що не вважається необхідним у дорослих курців. Усе це пов’язане з недостатньою кількістю даних про те, що застосування цих препаратів у підлітковому віці цілком безпечне.
Препаратами, що рекомендовані для лікування тютюнової залежності в більшості розвинутих країн, є наступні.
| Бупропіон (уповільненого вивільнення), чи зибан. |
| Нікотинова жувальна гумка. |
| Нікотиновий інгалятор. |
| Нікотиновий назальний спрей. |
| Нікотиновий пластир. |
Нікотин-замісна терапія може виявитися ефективною при призначенні її курцям підліткового віку, але поки не має достатніх наукових даних для таких рекомендацій [46]. У зв’язку з цим, оскільки не виявлено, що НЗТ є безпечною для підлітків, використання її для даної групи має здійснюватися за умови медичного спостереження [41].
Дані щодо іншого препарату, рекомендованого ВООЗ препарату – бупропіону, чи зибану – також були отримані внаслідок обстеження пацієнтів старших 18 років, тому поки що не існує надійних даних, що дозволяли б призначати даний препарат підліткам. Отже, ми не будемо докладно розглядати питання його використання.
Перш ніж призначити той чи інший препарат, медичний працівник повинен оцінити міру залежності від нікотину, мотивацію і готовність до припинення куріння, так само, як це робиться щодо дорослих курців. Хід лікування і його результати мають заноситися до медичної документації.
Інші методи лікування
Крім описаних вище поведінкових і фармакологічних методів допомоги підлітку, що кидає курити, використовуються також інші численні підходи з різною (відомою чи невідомою) ефективністю, як-от: гіпноз, акупунктура, периферійні нікотинові антагоністи, такі як лобелин, а також ополоскувачі для рота, що роблять смак сигарет гидким. Доказів на підтримку цих методів зазвичай немає, до того ж, було проведено мало адекватно підібраних контрольних випробувань з наступним обстеженнями всіх клієнтів. Наявні нині дані не засвідчують особливої ефективності, що перевищувала б ефекти плацебо. Проте, ефекти плацебо можуть бути цінними самі по собі, і там, де курці схильні випробувати ці підходи, немає сенсу намагатися переконати їх [4].
