Навіщо тютюнові компанії фінансують програми запобігання курінню серед підлітків
Розділ 2. Огляд шкільних програм тютюнової індустрії
США: Перші програми
Уперше тютюнова індустрія почала пропонувати профілактичні програми проти молодіжного куріння в середині 1980-х років у США. Цій ініціативі передувала низка важливих подій. У 1978 році міністр охорони здоров'я й освіти США Джозеф Каліфано звинуватив тютюнову індустрію в тому, що вона займається маркетингом серед дітей. Виник і почав поширюватися рух захисту прав тих, хто не курить. Федеральна торгова комісія розглядала можливості регулювання тютюнової реклами. У 1982 році тютюновій індустрії не вдалося уникнути підвищення федеральних податків на тютюн. Ці події викликали серйозне занепокоєння тютюнової індустрії, і створений виробниками тютюну Інститут тютюну розробив таємний документ «Розвиток стратегії тютюнової індустрії». (Згідно з рішенням суду тютюнова індустрія була змушена передати для ознайомлення громадськості свої раніш засекречені документи, і в даній публікації ми будемо користуватися цими внутрішніми документами тютюнової індустрії). У цьому документі, зокрема, говориться: «Потенційним позитивним результатом прийняття програм соціальної відповідальності може стати більш глибоке розуміння урядовцями потреб і поводження індустрії. Наприклад, програма профілактики куріння серед підлітків (доросле рішення) може попередити або відкласти подальші заходи регулювання тютюнової індустрії».
Отримавши схвалення своєї ініціативи, у 1984 році Інститут тютюну розгорнув програму «Тютюн: Допоможемо Молоді Вирішити». У передмові до цієї програми сказано: «вона розроблена, аби допомогти молоді вивчити і розвинути свої власні цінності і моральні норми, бути чесними із самими собою в тому, що вони відчувають насправді…Молоді потрібні можливості досліджувати потенційні наслідки їхнього вибору, робити вибір і брати на себе відповідальність за зроблений вибір».
Основні ідеї цієї програми з того часу використовуються майже у незмінному вигляді і зводяться до наступного:
 | Куріння - це доросла діяльність. |
| Діти повинні "утриматися" від куріння. |
| Дорослі можуть курити, але вони повинні відмовляти дітей від куріння до "тїєї пори, доки вони недостатньо дорослі ". |
| Існує могутній тиск однолітків, що змушує курити. |
При розробці матеріалів програми тютюнова індустрія старанно стежила за тим, щоб вона не зашкодила її рекламним кампаніям. Наприклад, у таємному листі 1985 року про складання брошури програми, було рекомендовано: «Включайте наш власний сценарій по відношенню до сигарет, не торкайтеся ніяких наслідків для здоров'я, але зазначте, що підліткам немає необхідності курити, аби виглядати доросліше, їм не потрібно сліпо йти за прикладом інших тощо»
Подальші профілактичні програми індустрії наслідували цей сценарій. Наприклад, тютюнова компанія R.J.Reynolds у 1991 році розробила програму "Правильні Рішення. Прямо зараз". Серед її тем виділяються наступні:
| Куріння - це фактор ризику, подібний до "багатьох факторів, статистично пов’язанимих з імовірністю розвитку хвороби в окремої людини". Це твердження веде до того, що тютюнова індустрія здається менш сміховинною в запереченні ризику куріння для здоров'я. |
| Діти курять через могутній тиск однолітків. |
| Є безліч речей, які роблять дорослі, але не повинні робити діти. |
Масштаб програми згодом зріс. RJR пропонував школам повнокольорові, глянсові матеріали. Серед безкоштовно запропонованих матеріалів є плакати, брошури для учнів і навіть "анти-курильний" навчальний план. Широко розповсюджувані плакати розумно складені, так щоб поряд із явними словами проти куріння, там були візуальні образи, що містять тонке послання на користь куріння. RJR також оплачував діяльність програми "Правильні Рішення. Прямо Зараз" в орієнтованих на молодь місцях. Так само RJR досяг успіху у розміщенні плакатів програми в популярних кінофільмах та телевізійних шоу, таких як „Беверлі Хілз 90210”.
Канада: «Розумні рішення»
У Канаді була розроблена і запроваджена програма «Розумні рішення». Вона пройшла тестування в ряді шкіл, причому за згоду на тестування школі пропонували безкоштовні комп'ютери. Матеріали програми розсилалися в інші школи безкоштовно.
Програма була спрямована на вироблення навичок ухвалення рішення школярами щодо куріння, на вироблення персонального ставлення підлітків до куріння, обговорення факторів, що впливають на ці рішення. Програма майже не дає інформації про вплив тютюну на здоров'я. Замість цього вона пропонує обговорювати школярам, чи згодні вони з такими твердженнями як «куріння сигарет призводить до виникнення смертельних захворювань» і «курці можуть бути здоровими людьми», не згадуючи, що обидва твердження фактично вірні. Примітно, що програма просить учителів некритично ставитися до думки учнів: «Обов'язковим є те, що вчителі із самого початку дають зрозуміти, що вони не будуть оцінювати ставлення і думки учнів у цій програмі. Замість цього, вони будуть оцінювати розуміння школярами процесу прийняття рішень і того, що впливає на ці рішення».
Крім усього іншого, програма є досить громіздкою й у більшості шкіл у вчителів не буде ані часу, ані ресурсів для виконання усіх запропонованих занять.
Росія: «Мій вибір»
У Росії в 2000 році при фінансовій підтримці тютюнових корпорацій „Філіп Морріс«Філіп Морріс»”, Джей-Ті-Ай, БАТ і „Реємтсма” був виданий курс для вчителів середньої школи «Мій вибір» (автори І.Ахмєтова, Т.Іванова, А.Йоффе, П.Положевець, А.Прутченков, Г.Смирнова). Хоча авторами курсу є російські фахівці на чолі з головним редактором «Учительськой газеты» П.Г. Положевцем, основні ідеї посібника дивно нагадують ідеї давніх програм американської тютюнової індустрії. «Мета цієї програми — навчити підлітка самостійно мислити та приймати рішення, не перекладаючи відповідальності за свої дії на інших» (http://www.batrussia.ru/principles/education.html)
В основі курсу лежить у цілому вірний алгоритм із 6 принципів про те, що кожна людина є вільною, що вона має право вибору, що для правильного вибору людині необхідна повна інформація. Але найважливішим для курсу є шостий принцип, до якого плавно підводять інші: «6. «Я несу особисту відповідальність за свій вибір». Принципова відмінність вільної людини, що зробила самостійний вибір із декількох можливих альтернатив, полягає в тому, що вона готова і несе особисту відповідальність за свій вибір, і у випадку негативних чи небажаних наслідків за жодних обставин не перекладає цю відповідальність на інших».
Чи не правда, схоже на американський посібник 1984 року? Фактично однією з основних цілей таких програм, як «Мій вибір», окрім покращення іміджу тютюнової індустрії, є навіювання молоді, що якими б не були наслідки куріння, відповідальність за ці наслідки несе тільки той, хто з ними зіштовхнувся, але ніяк не виробник тютюнових виробів.
І як тут не згадати про те, що в усьому світі ведуться дискусії з приводу того, чи мусить тютюнова індустрія нести повну відповідальність за всю ту шкоду, яку завдають її вироби, згідно з екологічним принциом «забруднювач платить». І в США після розгорнутих багатьма штатами судових позовів тютюнові компанії змушені були визнати свою відповідальність за те, що державні органи витрачають величезні кошти на лікування викликаних тютюновими виробами захворювань. Тепер тютюнові компанії щорічно виплачують багатомільярдні суми для пом’якшення викликаних тютюновими виробами наслідків, у тому числі спрямовують значні кошти до фонду, що займається профілактикою куріння серед підлітків, причому вони ніяким чином не контролюють діяльність цього фонду (http://www.americanlegacy.org). Зрозуміло, це відбувається не з доброї волі тютюнових компаній і не в рамках їхніх благодійних програм, а за рішенням суду.
Украй цікава добірка інформації про куріння в курсі «Мій вибір» 2000 року випуску. У виданні, що фінансується тільки тютюновою індустрією й офіційно підтримується «Громадською радою з проблем підліткового куріння» обсягом 104 сторінки, інформації про куріння приділено 5 абзаців або 27 рядків. Обсяг інформації про негативні наслідки куріння величезний, і вкрай важко вибрати з нього найважливіше. Але автори є фахівцями в процесі вибору, і вони виявили свої навички вибору в усій красі. Інформація начебто спрямована проти куріння, але подана таким чином, аби посіяти в ній сумніви і підштовхнути до вибору на користь куріння. Нижче для економії місця ми наводимо короткий виклад змісту абзаців.
| Абзац 1: «Перший часНапочатку куріння вважавлося…лікарським засобом». |
| Абзац 2: «До кінця минулого століття куріння не вважалося фактором, що шкодить здоров'ю». |
| Абзац 3: «У США і Японії підприємці усвідомили, що здоров'я людей – це найважливіша продуктивна сила… Завдяки методам переконання (та примусу) у США більше 20 мільйонів осіб кинули курити». Ну, як тут не закурити на знак протесту проти капіталістичної експлуатації! Насправді, головною рушійною силою контролю над тютюном у світі були не промисловці, а активісти неурядових організацій, які вважали несправедливим те, що мільйони людей змушені вмирати заради надприбутків тютюнових корпорацій. |
| Абзац 4. «Генрі Форд-молодший категорично заборонив курити всім протягом робочого дня. 600 чоловік відмовилися, і їм довелося піти. Продуктивність праці виросла на 8%». На фоні такого Форда тютюнові компанії виглядають просто ангелами. Учні, яких нещодавно вчили свободі вибору, вражені, що людей змушують відмовлятися від куріння ціною втрати роботи заради зростання прибутку капіталіста. І ані слова, що цей епізод мав місце майже 100 років тому, і зараз у більшості американських установ люди можуть працювати, не побоюючись примусового вдихання тютюнового диму. А працівників, що курять, не виганяють, а надають їм допомогу у відмові від куріння. |
| Абзац 5. «Шахіст Альохін був запеклим курцем. Але під час двох своїх найвідповідальніших матчів він кидав курити. Він ішов на цей дискомфорт заради перемоги». Навіюється думка, що відмова від куріння – це дискомфорт, а куріння – відповідно, комфорт. До того ж учнів наводять на думку, що вони зможуть кинути курити, коли захочуть, потім почати знову тощо. |
Ані слова про реальний ризик куріння для здоров'я, ані слова про примусове (пасивне) куріння, від якого, згідно даних опитувань, страждає половина учнів. Чітке виконання директиви 1985 року: не торкайтеся жодних наслідків для здоров'я.
В останній інтернет-версії курсу «Мій вибір» (квітень 2003 року) http://www.mychoice.ru/main.php3?pageNow=43&pageID=Index подано значно більше інформації про вплив куріння на здоров'я, але вона представлена у вигляді «смітника» матеріалів різних авторів, і сприймається як різні точки зору. До того ж серед правильних свідчень розкидані фрази, що підштовхують до вибору на користь куріння: «Підлітки починають курити через хвилювання, для підвищення, на їхню думку, розумової активності, поліпшення працездатності, при зубному болі, для заспокоєння нервів, від нічого робити. Існує думка, що чоловіки курять заради задоволення, тоді як жінки для заспокоєння, придушення негативних емоцій».
Україна: «Діалог»
З 1999 року у Харкові, Києві та Дніпропетровську за ініціативою та фінансової підтримки АТ "Філіп Морріс«Філіп Морріс» Україна" у взаємодії з міськими управліннями освіти реалізовується комплексна соціальна програма "Діалог", що має на меті профілактику та запобігання поширенню куріння, вживанню алкоголю, наркотиків та інших негативних явищ у підлітковому середовищі. Розроблено й випробувано низку авторських програм для занять з учнями 6-11 класів, у тому числі за модулем "Профілактика тютюнокуріння".
Як зазначено в прес-релізах програми: «Концепція програми “Діалог” ґрунтується на тому, що кожен підліток може сам приймати відповідальні рішення і свідомо не починати курити, незважаючи на те, що робить той чи інший його одноліток (товариш)». Таким чином, хоча програма «Діалог» розроблена українськими фахівцями, її концепція цілком збігається з давньою концепцією транснаціональної тютюнової індустрії.
У ході реалізації програми «Діалог» випущенийо ряд публікацій:
| «Профілактика і звільнення від тютюнокуріння дітей та підлітків» (збірник авторських програм і практичних рекомендацій для середніх навчальних закладів). Автори: О.В. Вінда, О. В. Кабачна, Є. П. Ковальчук, Є. П. Коструб, Є.І. Нікітенко, В.Н. Ніколаївський, В.М. Носенко, І.Г. Сомова, А.І. Халін, І.І. Шеремет; |
| «Записник школяра»; |
| «Формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків», Автори: Н.Ю. Максимова, А.І. Капська, О.Г. Карпенко, Н.Л. Лук'янова, Н.Б. Підлісна, Е.П. Коструб, О.В. Винда, И.Г. Сомова, М.М. Галябарник, І.І. Цушко. |
Цікаво, що в останній книзі немає жодних згадок про фірму «Філіп Морріс«Філіп Морріс»». Вона видана від імені Всеукраїнської благодійної організації «Громадська Рада з соціальних проблем розвитку підростаючого покоління», однак у численних газетних публікаціях з гордістю повідомляється, що підготовку і видання даної книги фінансувала фірма «Філіп МоррісФіліп Морріс». До речі, уся діяльність вищезгаданої Ради також фінансується тютюновими компаніями.
Видані книги мають досить великий обсяг і містять чимало корисної інформації, у тому числі про вплив куріння на здоров'я. Більш детально концепції цих програм ми будемо розглядати нижче, а зараз згадаємо про складності їхньої реалізації. Для їхнього проведення необхідний значний час (програми розраховані на 30 навчальних годин) і дуже висока психологічна кваліфікація та досвід проведення тренінгів.
Хоча в програмах згадується тютюнова реклама, як фактор залучення підлітків до куріння, але вона подається, як стихійне лихо і, наприклад, в жодному разі не аналізуються заяви тютюнової індустрії, про те, що її реклама спрямована лише на дорослих. Як засіб протидії тютюновій рекламі учням пропонується розробити «правдиву рекламу сигарет» або «намалювати плакат, присвячений антикурінню». Як показує тривалий досвід розробки подібної дитячої «антиреклами», вона зводиться до малювання скелетів у сполученні з сигаретами, що, по суті, є рекламою куріння за принципом «Ви лякаєте, а мені не страшно». Роль тютюнової індустрії, ані як джерела фінансування таких профілактичних програм, ані як провідного фактора поширення тютюнової епідемії, у програмі «Діалог» взагалі не обговорюється.
В рамках реалізації програми був створений спеціальний сайт «Діалог» http://www.dialog.kharkiv.edu/ , який у травні 2003 року вже фактично не функціонував. Коли ж він працював, то серед інформації проти куріння, там були викладені послання, які явно заохочували куріння. Наведемо лише одне з них: «Закурена сигарета приносить звичайному курцю задоволення. Особливо гостро відчувається потреба в курінні після прийняття їжі, під час випивки, при негативних емоціях та під час напруженої роботи».
Наприкінці 2002 року в українських ЗМІ з'явилися повідомлення про те, що фонд «Здоров'я для всіх» проводить новий проект, в рамках якого для всіх 22 тисяч шкіл України випущеноий плакат проти підліткового куріння. Головне гасло плаката «Обирай сам – бути здоровим чи курити» чітко витриманийе у кращих традиціях профілактичних програм тютюнової індустрії. Випуск плакату профінансувала компанія Філіп Морріс«Філіп Морріс», і її представник на присвяченій цій події прес-конференції знову повідомила: «Право вибору – курити або ні – є тільки у дорослих» („Факти”, 16.11.02). І нещасним дітям залишається лише гадати, як же їм самим зробити вибір із приводу куріння, якщо у них такого права немає. На щастя, дітей на прес-конференції не було, і правильно, адже і прес-конференція і плакат зроблені зовсім не для них.
Розділ 3. Загальні характеристики шкільних програм тютюнової індустрії
