Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

Головна сторінка

Все про нас

Документи
Учасники
Проекти
Бюлетені
Прес-релізи

Ми про все

Новини
Аналітика
Закони
Накази, постанови
Рамкова Конвенція з Контролю над Тютюном
Досвід друзів
Основні Факти Про Тютюн
Сайт противостояния табачной индустрии
Центр помощи бросающим курить КВИТ
Система Информации на Русском языке по Профилактике Алкогольных, Табачных и прочих Интоксикантных Проблем
Журнал тех, кто не боится быть трезвым
ОПиУМ, сайт для тинэйджеров
Alcohol and Drug Information Centre - ADIC-Ukraine
 

Ефективна профілактика в школі

ДИСКУСІЯ

Здається дуже просто. Як в ранньому дитинстві - це небезпечно, не чіпай. Заборонив, кілька разів поставив в куток - і засвоїла дитина. Але з палінням серед підлітків все відбувається з точністю до навпаки. Чим більше забороняють- тим більше хочеться. Не дарма компанія Філіп Моріс проводить рекламні заходи під гаслом "Стоп паління до вісімнадцяти!" Дорослим здається, що все правильно. А от підліток, побачивши це, купить цигарку і покурить, на зло, щоб не забороняли. Тютюнова компанія досягла свого - має ще з кілька тисяч нових залежних. А от з результатами профілактичних дій важче. Як поміряти ефективність профілактики? Сподобалось учням, сподобалось вам самим, більшість ваших слухачів не будуть палити в цьому навчальному році, взагалі не будуть палити?
Профілактика негативних явищ в шкільному середовищі може будуватись на трьох компонентах: знання, ставлення, поведінка. 
Знання. Зібравши факти про шкідливий вплив тютюну на легені, колір шкіри, чоловічу потенцію, про вміст отруйних речовин в різних видах цигарок, про кількість померлих від цієї звички, ви робите лекцію в старших класах. Якщо викладено незвично, то вашою інформацією зацікавляться, послухають, можливо, перекажуть як анекдот на перерві. Який відсоток слухачів вирішить не палити? Скільки з них кине? Адже паління для кожного з нас - це не далекі цифри і не жарти про вбиту кобилу. З палінням пов'язана наша дружба, сварки батьків, входження в нову компанію, тощо. 
Ставлення. Щоб змінити ставлення до тютюну, треба визначити, яке воно є зараз. Виявляється, що реальна кількість підлітків, які палять щодня значно менша, ніж самим школярам здається. Вважається, що більшість хлопців та дівчат після 15 років пробували курити, а то і палять регулярно. Це не правда, палять менше 30 %. Значить, школярі ставляться до паління як до звичного, дуже поширеного явища, хоча це неправда. Школярам також здається, що вони самі приймають таке самостійне рішення - палити. Варто змінити це ставлення. Чому б не розглянути на уроці рекламний плакат сигарет (з тими ж ковбоями) і разом відповісти на питання: кого може привабити така реклама? Що разом з цигарками ми купуємо? Кому вигідне наше паління?
Поведінка. Скільки б ми не говорили, але щодня наші учні зустрічаються з ситуаціями вибору - запалити чи ні, як легше, вигідніше? Для них це не абстрактне питання - це друзі, кохані, вороги, самоствердження. Як допомогти їм вижити і адаптуватись в соціальному середовищі "без диму"? Якщо у вас досить довірливі відносини з підлітками, то ви можете за чашечкою чаю в класну годину чи на засіданні шкільного клубу задати питання в коло: "Що для мене значить паління? Коли я зустрічаюсь з ним у житті?" І почувши реальні життєві історії, вся ваша група зможе знайти способи виходу з складних ситуацій, не піддавшись на тиск оточення.
А може дійсно, профілактика - це даремні зусилля?

Ганна Довбах

horizontal rule

http://www.adic.org.ua/coalition/,  02002, Київ-2, а/с 92