Чи варто громадській організації займатись лобіюванням
(pro et contra)
Не сумнівайтесь, маленька група вдумливих та відданих громадян може змінити світ. Насправді, це завжди тільки так і відбувається.
Антрополог Маргарет Мід.
Ідучи вулицею, працюючи в громадському секторі, проводячи бесіди зі школярами, вчителями, лікарями, обурюючись тому, що навколо палять і ніхто нічого не робить, багато хто думає, що державного регулювання виробництва, розповсюдження, реклами тютюнових виробів, а тим паче правил, де можна та не можна палити, просто не існує. Закони не діють, а ті, хто закони приймає та втілює - всі куплені тютюновими корпораціями. А ми, прості громадяни нічого з цим вдіяти не можемо. І залишається лише обурюватись та лаятись з такими самими простими громадянами.
Так-то воно так, та тільки трішечки не так.
У нас існують гарні закони, але вони не працюють!?
Гарний закон, це той, в якому прописано механізми його реалізації. Якщо заборонено продавати сигарети дітям або палити в громадській установі, то за це передбачено покарання. Але тютюновим виробникам такі закони дуже невигідні, тож і намагаються вони всіма силами протягти непрацюючі закони в галузі контролю над тютюном. Більшість же депутатів не мають часу звернути увагу на ці законопроекти - економічне та політичне законодавство для них приорітетніше. Саме громадські організації можуть змінити приорітети і вплинути на внесення в законопроекти дійових механізмів захисту своїх прав.
Ми слабенькі, у нас немає грошей лобіювати!?
У громадськості для захисту інтересів простих громадян немає і сотої долі тих ресурсів, які витрачають тютюнові компанії на лобіювання, підкуп чиновників, пряму і непряму рекламу. Але на противагу грошам ми ставимо здоровий глузд та громадську думку. Політику напередодні виборів важливіші не "зелененькі", а підтримка виборців. Громадські організації представляють найактивніших виборців, тих, хто формує позицію оточуючих. Уявіть, скільки галасу зчиниться у виборчому окрузі якогось депутата, якщо там дізнаються про те, що він надавав закордонним виробникам тютюнової отрути таку собі "безкорисливу" підтримку. Тож громадськість має потужні ресурси. Важливо лише спрямувати їх у правильне русло, не розпорошуватись.
Закони не змінюють свідомості людей, вони все одно будуть самі палити і труїтимуть своїх дітей!?
Існує два способи проводити суспільні зміни: згори і знизу. В суспільстві, де кожен свідомий своїх інтересів і ладен приймати самостійні рішення, слідувати ним, легше проводити пропагандистську кампанію, інформувати про шкоду паління, допомагати фірмам та установам ввести режим непаління на робочому місті. І лише коли в більшості установ, закладів громадського харчування палити буде заборонено, тоді можна закріпити існуючий стан речей федеральним законом. Цим шляхом ідуть більшість штатів США. Українська звичка до постійного обдурювання тоталітарної влади не дозволяє сподіватись на ефективність такого шляху. Усі усвідомлюють шкоду від паління, але ніхто не хоче щось робити, щоб її ставало менше. Тож можливий шлях згори - забороняється безконтрольний продаж сигарет, реклама тютюну, паління в громадських місцях. Поступово через штрафні санкції люди звикнуть не порушувати правила, відчують на собі користь від непочинання та кидання палити. Випалювати пачку на день неможливо, якщо заборонено паління на робочому місці, а виходити на перекур потрібно в обідню перерву за межі будівлі, якщо вдома для паління треба виходити на двір.
Паління - особиста справа курців, і держава не має втручатися!?
Ця точка зору вигідна транснаціональній тютюновій індустрії, бо тоді треба не помічати її рекламні акції по залученню підлітків та молоді до паління, її причетність до контрабанди сигарет. Той, хто курить - відповідальний за здоров'я не лише його родичів, але і співробітників, сусідів, перехожих. Право громадян дихати чистим повітрям - конституційне (ст. 50), і його забезпечення - обов'язок держави. Завдяки закону ті, хто потерпають від тютюнового диму, зможуть себе захистити в судовому порядку.
Закон по контролю над тютюном у деяких країнах призвів до суттєвого зменшення кількості курців. Звичайно, в комплексі з профілактичною інформаційною, лікувальною роботою. Зменшення кількості експериментаторів з тютюном та регулярних курців - це тисячі збережених життів. Важко знайти інші закони, які в буквальному смислі рятують людські життя.
