Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

Головна сторінка

Все про нас

Документи
Учасники
Проекти
Бюлетені
Прес-релізи

Ми про все

Новини
Аналітика
Закони
Накази, постанови
Рамкова Конвенція з Контролю над Тютюном
Досвід друзів
Основні Факти Про Тютюн
Сайт противостояния табачной индустрии
Центр помощи бросающим курить КВИТ
Система Информации на Русском языке по Профилактике Алкогольных, Табачных и прочих Интоксикантных Проблем
Журнал тех, кто не боится быть трезвым
ОПиУМ, сайт для тинэйджеров
Alcohol and Drug Information Centre - ADIC-Ukraine
 

10 причин заборонити тютюнову рекламу і спонсорство

1. Тютюн убиває 

Реклама тютюну створює позитивний клімат соціальної прийнятності і бажаності паління. При цьому тютюнові вироби є єдиними вільно доступними виробами, що убивають половину з усіх тих, хто використовує їх у точній відповідності з намірами виробників. Чотири мільйони чоловіків і жінок у світі щорічно гине через споживання цих виробів. Щодня 300 чоловік в Україні умирає від пов'язаних з тютюном хвороб.

2. Тютюнова індустрія обманює людей за допомогою реклами 

Недавно розкриті документи індустрії показують, що протягом багатьох років тютюнові компанії усвідомлювали, що в їхніх виробах містяться компоненти, що руйнують здоров'я викликають залежність. Але вони не робили нічого, щоб попередити своїх споживачів. Замість цього вони прагнули рекламувати сигарети всіма мислимими способами, включаючи радіо, телебачення, журнали, газети, рекламні щити і, з недавнього часу, Інтернет. Переважна частина реклами є іміджевою, і тому через рекламу споживач не одержує ніякої раціональної інформації для вибору марки сигарет. Тютюнова індустрія знає, що так звані "легкі" сигарети майже настільки ж небезпечні, як і звичайні, але продовжує рекламувати їх як більш здорову альтернативу.

3. Тютюнова індустрія бреше з приводу цілей реклами 

Тютюнова індустрія стверджує, що мета рекламування тютюну полягає в тому, щоб заохотити нинішніх дорослих курців перемінити одну марку на іншу. Але якщо це так, то вартість переключення одного споживача на іншу марку величезна. З комерційної точки зору це невиправдано. Мета же є простою і ясною: залучити побільше курців, і при цьому як можна більш молодого віку. Переважна більшість проведених у світі незалежних наукових досліджень показує, що реклама тютюну не тільки веде до збільшення його споживання, але також і те, що молоді люди - джерело заміни тих курців, що вмирають - є під впливом цієї реклами.

4. Тютюнова індустрія не гребує нічим, щоб залучити молодь до тютюну

Методи "непрямої реклами" включають підтримку спортивних заходів і команд, заохочення рок-концертів і дискотек, розміщення фірмових знаків на футболках, рюкзаках і інших товарах, що подобаються молоді і дітям. Особливу загрозу являє собою роздача безкоштовних сигарет і товарів з торговою маркою в тих місцях, де збирається молодь. Ця тактика нагадує тактику, використовувану дилерами нелегальних наркотиків. За даними опитування більше 4000 школярів Києва, у 1999 році 9% з них представники тютюнової індустрії пропонували безкоштовні сигарети.
Документ, виявлений Федеральною торговою комісією США, надає рідку можливість поглянути на ради, що тютюнова індустрія одержує зі своїх наукових установ з підходу, який вона повинна використовувати для дітей.
"Таким чином, спроба охопити юних курців, початківців має ґрунтуватися на... наступних основних параметрах:
· Представляти сигарету як одну з небагатьох перепусток у дорослий світ.
· Представляти сигарету як частину забороненого задоволення від якої-небудь продукції чи дії.
· У вашій рекламі створюйте ситуацію з повсякденного життя юного курця, але в елегантному стилі робіть цю ситуацію привабливою на основі символів процесу дорослішання і зрілості.
· Наскільки можливо ( з огляду на деякі обмеження законом) зв'язуйте сигарету з великою сумою грошей, вином, пивом, сексом і т.д.
· НЕ торкайтесь питань здоров'я чи пов'язаних з цим тем".
Не важко побачити, що існуючі зразки як прямої тютюнової реклами, так і реклами нібито спрямованої проти підліткового паління (типу "Паління. На це немає часу") заснована саме на цих параметрах. 

5. Реклама тютюну веде до цензури інформації на тему тютюну

Доход від реклами тютюну може мати значення як для видань, так і рекламних агентств, і тому цілком імовірно, що він впливає на позицію редакції в повідомленнях про тютюнову індустрію, її вироби і збитки для здоров'я. Це є однією з причин, чому безліч американських газет недавно оголосили, що вони більше не будуть приймати рекламні оголошення від тютюнових компаній. Редакційна свобода буде забезпечена всебічною забороною реклами тютюну, що поставить усі видання у рівні умови і надасть можливості вільного обговорення тематики здоров'я. 

6. Спонсорство є просто одним з видів реклами тютюну

Реклама шляхом спонсорства спортивних і культурних заходів володіє трьома основними перевагами для тютюнової індустрії. По-перше, така реклама звичайно не класифікується як така і тому, може обходити заборону реклами, таким чином, більше реклами тютюну потрапить на телевізійний екран, ніж було б у зворотному випадку. По-друге, спонсорування звичайно створює вдячних і фінансово залежних клієнтів, на яких часто можна покластися в плані підтримки тютюнової індустрії. Нарешті, і можливо найбільш очевидне, спонсорування створює асоціацію спортивної доблесті і витонченості мистецтва із сигаретами. Тютюнові компанії витрачають сотні мільйонів доларів на підтримку змагань і команд, щоб допомогти зробити наочними фірмові знаки, створюючи в розумах молодих людей зв'язок між сигаретами і здоров'ям, спортивною майстерністю чи сексом. Багато спортивних подій, такі як автоперегони Формула-1, потім транслюються в міжнародному масштабі, охоплюючи багатомільйонну аудиторію й одночасно підриваючи національні заборони реклами. 

7. Тютюнова індустрія спонсорує спорт і культуру не заради добродійності, а задля реклами своїх марок серед молоді чи для набуття політичного впливу

Ті, кого цікавить спорт і культура самі по собі, займаються добродійністю без зайвого галасу. Тютюнові фірми цілком могли б надавати фінансову допомогу з умовою не згадувати їхньої назви і торгові марки під час спонсоруємих заходів, але при цьому прозоро для суспільства. Вони ж своє спонсорство в одних випадках усіляко підкреслюють (наприклад, експерти підрахували, що в репортажі про змагання Marlboro Гран-прі емблема чи назва компанії за час передачі з'явилися на екрані 5 933 рази), чи ретельно приховують (наприклад, відремонтувавши лікарню у виборчому окрузі голови комісії парламенту). Дослідження показують сильний вплив такого спонсорування на молодь, що і є поясненням націленості тютюнових компаній на такі змагання, як автоперегони. Ті політики, що прямо чи побічно виграють від спонсорства тютюнових компаній, звичайно обслуговують їхні політичні запити на шкоду здоров'ю громадян.

8. Заборона реклами полегшить вибір споживачів тютюнових виробів

Деякі види реклами такі, як реклама сигарет, надають настільки невелику кількість інформації покупцям. Яку інформацію надає ковбой Мальборо або суворий чоловік Кемела з його багаттями і каное? Під час відсутності іміджевої реклами споживачі зможуть робити свій вибір за власними відчуттями, а не з бажання бути схожим на ковбоя чи виграти рекламний приз. Ті споживачі, яких цікавить об'єктивна інформація про тютюнові вироби, зможуть одержати її в спеціалізованих тютюнових магазинах.

9. Населення підтримує заборону реклами тютюну 

Опитування населення в різних країнах незмінно демонструють, що більшість населення виступає проти реклами тютюну. За даними опитування більш 4000 школярів Києва в 1999 році, 80 % з них підтримують уведення більш суворих обмежень реклами тютюну, аж до її повної заборони. За даними всеукраїнського опитування 2000 року, 49 % населення виступає за повну заборону реклами тютюну, і лише 5% виступають за її дозвіл на радіо і телебаченні. Члени Коаліції "За вільну від тютюнового диму Україну" протягом декількох годин зібрали на вулицях Києва більше 1000 підписів за заборону реклами тютюну.

10. Рекламу тютюну вже заборонено в багатьох країнах

Багато країн світу уже ввели законодавчо заборону реклами тютюну. Прикладами служать Італія (1962 рік), Ісландія (1970), Норвегія (1975), Фінляндія (1978), Португалія (1982), Нова Зеландія (1990), Австралія (1992), Таїланд (1992), Франція (1993), Швеція (1994), Туреччина (1996), Бельгія (1997), Польща (1999), Ірландія й Угорщина (2000 рік), Данія, В'єтнам (2001 рік).
Їхній досвід показує, що аби швидко й ефективно знизити споживання тютюну, необхідно ввести повну заборону на рекламу тютюну і на спонсорство, здійснюване тютюновими компаніями. Заборона повинна бути заснована на наступних принципах:
· Вона повинна охоплювати пряму і непряму рекламу;
· Вона повинна поширюватися на всі засоби масової інформації (радіо, телебачення, пресу, рекламні щити і т.д.);
· Вона повинна містити в собі спонсорство національних і міжнародних заходів.

horizontal rule

http://www.adic.org.ua/coalition/