Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

Головна сторінка

Все про нас

Документи
Учасники
Проекти
Бюлетені
Прес-релізи

Ми про все

Новини
Аналітика
Закони
Накази, постанови
Рамкова Конвенція з Контролю над Тютюном
Досвід друзів
Основні Факти Про Тютюн
Сайт противостояния табачной индустрии
Центр помощи бросающим курить КВИТ
Система Информации на Русском языке по Профилактике Алкогольных, Табачных и прочих Интоксикантных Проблем
Журнал тех, кто не боится быть трезвым
ОПиУМ, сайт для тинэйджеров
Alcohol and Drug Information Centre - ADIC-Ukraine
 

Проблема контрабанди сигарет в Україні

Останнім часом в багатьох газетних публікаціях та листах у вищі державні органи представники тютюнової індустрії піднімають питання контрабанди сигарет. Вони заявляють, що контрабандні сигарети, в першу чергу з Росії, захопили дуже велику частку (більше 30%) ринку і державний бюджет втрачає величезні суми від несплачених податків. За їх думкою, єдиним порятунком від контрабанди є зниження акцизного податку.
Якщо уважно розглянуті ситуацію на тютюновому ринку в Україні, то виявляється, що аргументи тютюнової індустрії є цілком безпідставними. 

1. Обсяги контрабанди свідомо завищено. При підрахунках обсягів контрабанди представники тютюнової індустрії виходять з того, що в Україні в 1999 році спожито 75 мільярдів сигарет або навіть більше. Враховуючи, що виробництво сигарет в 1999 році становило 53,7 мільярда, експорт 5,9 мільярда, а імпорт 3,4 мільярда штук, то виходить, що обсяг контрабанди складає 24 мільярда сигарет, тобто більше 30%. Але за даними журналу тютюнової індустрії "Tobacco Reporter" (липень 1996 року) "виробники оцінили споживання сигарет в Україні в 1995 році на рівні 60-65 мільярдів штук, включаючи контрабанду". З 1996 року в Україні стабільно підвищувались акцизи на тютюн. Вироблені в Україні сигарети на 99% складають з імпортних матеріалів (тютюн, папір, фільтр) і тому стрімке зростання курсу долара з 1998 року призвело до зростання ціни сигарет. Таким чином, реальна ціна на сигарети з 1996 по 1999 рік зростала, на що споживач міг відповісти тільки одним - зменшенням рівня споживання. Заява про перехід курців на дешеві сигарети без фільтру безпідставні, бо виробництво сигарет з фільтром в Україні з 1997 по 1999 рік зросло з 14 до 33 мільярдів штук. Таким чином, споживання сигарет в Україні в 1999 році не могло бути вище рівня 1995 року. Опублікована в газеті "Бізнес" (№10, 2000) оцінка обсягу тютюнового ринку України - 65 мільярдів штук, скоріш за все, теж завищена, але більш схожа на реальність. При такій оцінці частка контрабанди на ринку складає всього 21%.

2. Транснаціональній тютюновій індустрії об'єктивно вигідно підтримувати контрабанду. На це існує щонайменше 3 причини: а) Тютюнові компанії продають свою продукцію контрабандистам і отримають прибуток, не турбуючись про реалізацію. Всі транснаціональні компанії, що мають фабрики в Україні, володіють також фабриками в Росії, і продукція цих фабрик складає значну частку "російської" контрабанди. б) Контрабандні сигарети коштують дешевше і завдяки цьому транснаціональні компанії спонукають споживачів палити не місцеві сигарети, а їх марки. 3) Найголовніше, загроза контрабанди використовується ними, щоб добиватися зменшення податків на сигарети, бо податки є головною загрозою їх прибуткам. 

3. Транснаціональні тютюнові компанії свідомо співпрацюють з контрабандистами. Це нещодавно мусив визнати заступник голови "Брітіш Амерікен Тобакко" Кеннет Кларк, який заявив, що вони продають свої сигарети контрабандистам, бо інакше споживачі перейдуть на марки їх конкурентів (Гардіан, 3 лютого 2000). Уряд Канади подав у суд на корпорацію Р.Дж.Рейнолдс вимагаючи, щоб та сплатила 1 мільярд доларів як компенсацію за організацію контрабанди сигарет в Канаду (це визнав один з колишніх керівників корпорації). Губернатори всіх провінцій Колумбії подали в суд на корпорацію "Філіп Морріс", звинувативши її в контрабанді сигарет і відмиванні грошей наркомафії (Рейтер, 25 травня 2000). Під загрозою заборони легального імпорту та ж корпорація "Філіп Морріс" вимушена була підписати з урядом Італії угоду, про те, що припинить будь-які стосунки з фірмою, яка буде підозрюватися в контрабанді. Газета "Независимость" (22 жовтня 1996 року) опублікувала цитату зі звіту імпортера сигарет фірми "Дункан-Київ": "Вся контрабанда в Україні здійснюється сьогодні з повного відому та при активній підтримці 5 крупних виробників (Philip Morris, RJ Reynolds, B.A.T., Reemtsma, Rothmans)... Кожний виробник може зупинити 90 % контрабанди протягом 10 хвилин, якщо б він цього захотів." Жодна тютюнова компанія не намагалися спростувати це твердження. Як зазначив Голова підкомісії з податків Верховної Ради Сергій Терьохін (Галицькі контракти, № 6, 2000): "Ні для кого не є секретом, що найсуттєвішу частину контрабанди здійснюють не човники, це так званий розірваний транзит або тимчасове ввезення без повернення". Контрабанда не зникне, якщо її організатори залишаться безкарними.

4. Загрозу контрабанди сигарет з Росії перебільшено. Після того, як під загрозою російської контрабанди Верховна Рада України в листопаді 1999 року знизила акцизні податки на сигарети в Україні, Росія з 1 січня 2000 року суттєво підняла рівень своїх податків. 5 липня 2000 року Державна Дума Росії підняла тютюнові податки ще раз, після чого рівень акцизу на деякі сигарети з фільтром в Росії став більше, ніж в Україні (що буде сприяти контрабанді українських сигарет в Росію - ?). Відомо, що російські акцизи на сигарети є найнижчими в Європі. Уряд Польщі в 2000-2002 роках планує щорічно збільшувати податки на сигарети на 30%.

5. Проблему контрабанди можна вирішити лише шляхом співпраці з іншими країнами. Саме на зміцнення міжнародного співробітництва і направлена Рамкова Конвенція ВООЗ по Контролю над Тютюном (РККТ). Тютюнова індустрія почала шалену атаку на РККТ під приводом захисту національного суверенітету. Одним з перших протоколів РККТ має стати протокол про контрабанду, де, зокрема, пропонується друкувати на кожній пачці сигарет код, який би дозволив легко знайти її виробника і весь шлях до споживача. Завдяки цьому тютюнові компанії не зможуть продавати сигарети контрабандистам, бо за це доведеться платити великі штрафи. Тому підтримка РККТ, яка передбачає координацію ефективних дій всіх країн світу проти контрабанди сигарет, повністю відповідає національним інтересам України.

6. При зниженні ставок акцизного податку на сигарети державний бюджет тільки втратить. З 1996 по 1999 рік, завдяки підвищенню податків, доходи державного бюджету зросли з 54 до 519 мільйонів гривень (в доларовому еквіваленті - в 4 рази). Якщо ціна українських сигарет зменшиться на 20 копійок за пачку, то це не ліквідує контрабанди, але державний бюджет втратить 519 мільйонів гривень, бо 20 копійок - це 100% нинішнього акцизного податку в ціні сигарет. Зменшивши податки на тютюн, держава гарантовано втратить доходи і дуже сумнівно, що вони компенсуються за рахунок збільшення виробництва завдяки деякому зменшенню контрабанди. Звичайно, контрабанда - це зло, але боротьба з ним шляхом зменшення податків обійдеться дорожче, ніж її існування на нинішньому рівні. До того ж є інші, більш вигідні для держави шляхи боротьби з контрабандою сигарет. Уряд Канади виділив спеціальні кошти митній службі для боротьби з контрабандою сигарет і в 1999 році митники зібрали з контрабандистів сигарет штрафів на суму, що перевищила витрати на їх утримання. В Великобританії у контрабандистів сигарет конфіскують автомобіль.

В цілому, проблема контрабанди сигарет в Україні заслуговує на серйозну увагу. При цьому потрібно бачити, хто захищає інтереси України, а хто лише прибутки закордонних компаній. Важко не погодитися з Володимиром Чопиком, генеральним директором ЗАТ "Тютюн Імпекс", який сказав: "Мультикомпанії "Філіп Морріс", "Р.Дж. Р.", "Реемтсма", "БАТ" сьогодні цікавить не як дати українцям заробити, а лише як використати їхні легені" (Галицькі контракти, №13, 2000). 
Найголовнішим ж є те, що тютюн, на відміну від усіх інших споживчих товарів вбиває, якщо його споживати у повній відповідності з рекомендаціями виробника. Згідно підрахунків по методиці ВООЗ щороку в Україні від пов'язаних з тютюном хвороб вмирає 120 тисяч осіб. Тому головним напрямом державної політики України в сфері контролю над тютюном має стати зменшення його вживання населенням, використовуючи для цього всі заходи, в тому числі і поступове збільшення податків. Досвід всіх країн світу, що пішли цим шляхом показує, що це призводить до подвійного результату: зменшенню рівня паління при зростанні доходів держбюджету. Досвід України 1996-1999 років підтверджує цей висновок.

Костянтин Красовський,
Член Координаційної Ради з Контролю над Тютюном при Кабінеті Міністрів України

horizontal rule

http://www.adic.org.ua/coalition/