Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

ЕКОНОМІКА КОНТРОЛЮ НАД ТЮТЮНОМ В УКРАЇНІ З ТОЧКИ ЗОРУ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я

Основні результати дослідження
Київ 2002

Паління вже убиває кожну десяту дорослу людину у світі. Всесвітня Організація Охорони Здоров'я прогнозує, що до 2025 року в усьому світі щорічно 10 мільйонів чоловік буде вмирати від пов'язаних з тютюном хвороб. Відповідно до оцінок, з тих дітей та підлітків, що живуть сьогодні, 300 мільйонів будуть убиті тютюном у дорослому віці, якщо поточні тенденції поширеності паління збережуться. Тютюн відрізняється від багатьох інших проблем охорони здоров'я. Сигарети - це прибутковий товар, їхнє виробництво і споживання впливають на соціальні та економічні ресурси країни. Економічні аспекти споживання тютюну мають вирішальне значення під час обговорення контролю над тютюном.
Щорічне споживання сигарет в Україні в останні роки - 65 - 70 мільярдів штук (або 1600 - 1700 сигарет на кожну дорослу людину віком від 15 років і старше). 
Площа вирощування тютюну знизилася з 21700 гектарів у 1980 році до 2680 у 2001 році. Виробництво тютюнової сировини в Україні знизилося з 28190 тонн у 1987 році до 2180 тонн у 2001 році. 
Виробництво сигарет у 1980-х роках було досить стабільним - щорічно приблизно 80 мільярдів сигарет. Починаючи з 1990 року, криза охопила всю економіку, включаючи тютюнову промисловість. Виробництво тютюну до 1993 року зменшилося майже вдвічі і потім почало збільшуватися. У 2001 році виробництво складало 69 мільярдів сигарет.
На початку 1990-х років транснаціональні тютюнові компанії (ТТК) створили спільні підприємства із шістьма з одинадцяти тютюнових фабрик, що працювали в Україні. У 1994 році спільні підприємства зробили 79% загального обсягу виробництва в Україні. У 2000 і 2001 роках частка спільних підприємств у виробництві збільшилася до 95%.
Повна зайнятість на тютюнових фабриках в Україні в 1996 - 2000 роках знизилася на 27%, у той час як загальне виробництво сигарет збільшилося на 31%.
Ставки акцизних податків на тютюн у 1996 - 1999 роках збільшувалися щорічно. Доходи бюджету від акцизних податків зросли з 54 мільйонів гривень (30 мільйонів доларів) у 1996 році до 522 мільйонів гривень (126 мільйонів доларів) у 1999 році. Після зменшення ставок акцизного податку наприкінці 1999 року доходи в 2000 році впали до 446 мільйонів гривень (82 мільйона доларів), незважаючи на збільшення виробництва сигарет. У 2001 році доход від акцизних податків на тютюн склав 583 мільйона гривень (108 мільйонів доларів). У доларовому еквіваленті це менше, ніж у 1998 і 1999 роках.
Починаючи з 1996 року загальний баланс торгівлі тютюном (тютюнова сировина і сигарети) є для України негативним. У 1996 - 2000 роках сумарні витрати на імпорт перевищили доход від експорту на 525 мільйонів доларів, що на 100 мільйонів більше, ніж доход від акцизних податків на тютюн протягом цього ж періоду.

Акцизні податки на тютюн

Історія акцизних податків на тютюн в Україні може бути розділена на 3 періоди: 
1) зниження ставок акцизу з метою заохочення виробництва (1993 - 1995 рр.); 
2) збільшення ставок із метою наповнення бюджету (1996 - 1999 рр.); 
3) стабілізація податків (кінець 1999 - 2001 рр.).
Результатом політики зниження акцизних податків було: 
1) істотне зменшення доходів державного бюджету, тому що невелике збільшення виробництва не компенсувало втрат від зниження акцизної ставки; 
2) збільшення частки сигарет без фільтра в загальному виробництві;
3) збільшення контрабанди.
Результати чотирирічного періоду збільшення податків були наступними: 
1) доход державного бюджету виріс у десять разів у гривнях, або в чотири рази в доларах; 
2) частка сигарет без фільтра в загальному виробництві зменшилася з 85% до 39%; 
3) знизилася контрабанда.
19 листопада 1999 року Верховна Рада завершила період щорічного збільшення акцизних ставок на сигарети, а в грудні 2000 року вона зменшила ставку акцизного податку на сигарети без фільтра.Зниження ставок податків було зроблено з метою боротьби з контрабандою, але ознак успіху було мало. У 2001 році виробництво сигарет без фільтра склало 15,2 мільярди штук, що на 17% більше, ніж у 2000 році, але доходи від акцизного податку на сигарети без фільтра впали на 39%. 
З точки зору досвіду податкової політики України в 1993 - 2001 роках, найбільш перспективною (з точки зору наповнювання державного бюджету) видається політика щорічного збільшення акцизних податків.
Два головних типи акцизних податків - специфічний і вартісний - по-різному впливають на ціни, прибуток, доходи бюджету і систему збору податків. З погляду охорони здоров'я, головна мета податку полягає в тому, щоб перешкоджати споживанню сигарет. 
Специфічний податок підтримує ціну найдешевших сигарет на досить високому рівні, що перешкоджає палінню людей з низьким доходом. Однак через інфляцію вплив податку на ціну з часом зменшується. Наприклад, податок на сигарети з фільтром в Україні стабільний протягом останніх 2 років, і за цей період їхня ціна (перелічена з урахуванням інфляції) зменшилася більш ніж на 25%. Таке зменшення реальних цін може викликати збільшення споживання сигарет.
Гібридний податок, що часто називається "вартісним податком при адміністративно встановлюваній ціні для обчислення ставки акцизу", використовує позитивні особливості вартісного і специфічного податків. Ставка акцизного податку визначається у вартісному виді як фіксований відсоток від оподатковуваної ціни за одиницю продукції. 
В даний час в Україні найкращим варіантом може бути комбінація специфічного і гібридного податків. Оскільки нинішня ставка специфічного податку, з погляду доходів бюджету, досить низька, рекомендується не зменшувати специфічний податок, а доповнити його гібридним.
Економетричні оцінки трьох головних рівнянь для тютюнової промисловості України (функція попиту, цінове рівняння і крива Лаффера) дали наступні результати:

Більш політично прийнятним є поступове підвищення ставки акцизу до оптимального рівня.

Аналіз поширеності паління і споживання тютюнових виробів

Поширеність паління і споживання тютюну вивчалися у двох національних репрезентативних опитуваннях населення України в листопаді 2000 року (1797 респондентів у віці від 15 років і старше) і в червні 2001 року (2721 респондент, від 14 років і старше).
За даними цих опитувань, курить 34% населення України (57% чоловіків і 14% жінок).
65% курців бажають кинути курити, а 60% з них вже пробували зробити це. 9% респондентів успішно кинули курити. Тільки 2% курців зверталися за професійною допомогою і тільки 5% використовували лікарські засоби для припинення паління.
Загальну кількість сигарет, викурених в Україні в 2001 році, оцінено на підставі опитування на рівні 67 мільярдів штук. 88% сигарет викурено чоловіками і 12% жінками. Підлітки від 14 до 17 років викурюють 3,3% сигарет.
Загальні витрати українських курців на тютюн оцінені на рівні 4,1 мільярда гривень. Частка витрат, що несуть молоді люди 14-17 років, оцінена в розмірі 4,76% загальної суми.
Якщо ціна сигарет істотно збільшиться, 31% курців схильні зберегти споживання тютюну на колишньому рівні, 18% будуть курити більш дешеві сигарети, 28% будуть курити меншу кількість сигарет, а 17% спробують відмовитися від паління. У випадку підвищення цін підлітки більш схильні до зменшення споживання тютюну, ніж дорослі. Підлітки з бідних родин більш схильні зменшити або припинити паління в порівнянні з підлітками з багатих родин.
Аналіз марок сигарет, споживаних в Україні, виявив кілька груп, що характеризуються різними типами споживання тютюну. Перша група включає 36% курців, що характеризуються відносним добробутом, освітнім рівнем вище середнього, проживанням у великих містах, більшою часткою жінок, споживанням більш дорогих сигарет, меншою інтенсивністю паління і, імовірно, меншою залежністю від тютюну. У випадку підвищення цін вони більш схильні зменшувати кількість сигарет, що викурюється. Друга група включає 20% курців з більш низьким рівнем доходів і освіти, що живуть у селах і невеликих містах. В ній у більшому ступені представлені чоловіки. Характерна більш висока інтенсивність паління і, імовірно, більш висока залежність від тютюну. Вони споживають більш дешеві сигарети, головним чином, без фільтра. У випадку підвищення цін вони скоріше перейдуть на ще більш дешеві сигарети, аніж зменшать споживання тютюну чи відмовляться від нього.
Індивідуальну цінову еластичність попиту на сигарети було оцінено з урахуванням багатьох факторів, що можуть потенційно впливати на кількість сигарет, що викурюється. Для базової групи (особи 18-28 років з високим доходом) цінова еластичність попиту дорівнює -0.24. Це означає, що десятивідсоткове збільшення цін на сигарети веде до зменшення споживання сигарет приблизно на 2,4%. В міру того як курці стають старше, вони менш чутливі до змін цін. Для людей з високим доходом цінова еластичність є найнижчою (тобто вони найменш чуттливі до ціни). При цьому в людей з низьким доходом еластичність набагато менше в порівнянні з людьми із середнім доходом. Повна еластичність доходу, за нашими оцінками, складає 0,06. Це означає, що десятивідсоткове збільшення сімейного доходу призводить до збільшення попиту на сигарети приблизно на 0,6 відсотків.

Контрабанда тютюну

Хоча контрабанда сигарет в Україну є серйозною проблемою, а підвищення податків може призвести до збільшення контрабанди, масштаб проблеми значно завищений, особливо, коли це стосується впливу контрабанди на рівень паління і надходження податків у бюджет.
Оцінки суми щорічних втрат бюджету, викликаних контрабандою, змінюються від 100 мільйонів гривень до 200 мільйонів доларів. Наш аналіз показує, що втрати бюджету внаслідок контрабанди тютюну не перевищували 200 мільйонів гривень у 2000 році і 100 мільйонів гривень у 2001 році. У ті ж роки, щорічні доходи бюджету від українських сигарет, завезених контрабандою до інших країни, могли досягати 125 мільйонів гривень.
Контрабанда зроблених в Україні сигарет до країн Західної і Центральної Європи, хоча і дає деякі вигоди для бюджету України, створює політичні проблеми і погіршує міжнародний імідж країни. Україна використовується для транзиту контрабандних сигарет, як легального в країни "високого ризику" контрабанди сигарет, так і нелегального, наприклад, для незаконного провозу сигарет назад у країну їхнього виробництва. Тютюнові компанії відіграють значну роль у контрабанді тютюну.
Найбільш доцільними відповідними мірами на загрозу контрабанди є не скорочення (чи навіть стабілізація) податків, а прийняття і виконання твердих заходів безпосередньої протидії контрабанді.

Політика стосовно вирощування тютюну в Україні

Виробництво тютюнової сировини в Україні було досить високим у 1980-х роках. Воно знизилося в 1990-х роках, і в 1996 - 2000 роках середньорічне виробництво складало менш 3 тисяч тонн. Для захисту вітчизняних тютюновиробників доцільно встановити високе специфічне мито, щоб перешкоджати імпорту дешевого тютюну з інших країн. Існуючі норми закону про обов'язковий вміст місцевого тютюну у вироблених в Україні сигаретах є необґрунтованими з погляду міжнародного права, національної економіки й охорони здоров'я. Суттєве збільшення імпортного мита на тютюнову сировину є найкращим рішенням з точки зору національної економіки та охорони здоров'я, хоча таке збільшення, певно, суперечить інтересам транснаціональної тютюнової індустрії.

Економічний аналіз діяльності приналежних державі і приватних тютюнових компаній з іноземними інвестиціями і без них

Починаючи з 1989 року, погіршення економічних умов на державних тютюнових фабриках призвело до зниження виробництва і падіння їхньої прибутковості, що підштовхнуло до їхньої приватизації. Шість найбільших з 11 тютюнових фабрик, що існували в той час, стали спільними підприємствами з транснаціональними тютюновими компаніями (ТТК).
Якщо тютюнові фабрики з іноземними інвестиціями виробляють сигарети більш ефективно, це в результаті може призвести до зниження цін на них. Крім того, іноземні інвестори використовують агресивні методи маркетингу, щоб збільшити свою частку на ринку і рівень продажів, що веде до зростання загального споживання сигарет. В інших галузях промисловості більш низькі ціни, велика привабливість виробу, агресивний маркетинг і підвищення рівня продажів можуть бути цілком позитивними. Але сигарети є унікальним товаром: при використанні його точно за призначенням він вбиває. Тому, якщо іноземні інвестиції підвищують споживання сигарет, це буде призводити до більш високих витрат охорони здоров'я і більш високого тягаря хвороб та передчасних смертей для самих курців, їхніх родин, суспільства й економіки в цілому.
Досвід тютюнових інвестицій в Україні показує, що ці інвестиції в більшому ступені відповідають інтересам інвесторів, ніж інтересам країни:
- Виробництво сигарет суттєво не збільшилося, а деякі тютюнові фабрики були закриті чи близькі до закриття;
- Тютюнові компанії заміняють обладнання на своїх західних фабриках, і продають старе обладнання в Україну;
- Вирощування тютюну зменшилося і дає лише 3% тютюнової сировини для виробництва, у той час як тютюнова індустрія віддає перевагу імпорту тютюну з інших країн, включаючи розвинуті;
- Сума сплачених податків більше залежить від ставки податків, ніж від обсягу виробництва сигарет.
Економіка розвинутих країн одержує набагато більший прибуток від тютюнових інвестицій в Україні, ніж українська економіка. Фактично тютюнові інвестиції в Україні є інвестиціями грошей українських курців в економіку розвинутих країн.

Рекомендації

http://www.adic.org.ua/coalition/